Через війну в українських портах було заблоковано понад 25 мільйонів тонн зерна. Сьогодні політики та дипломати шукають спосіб його експортувати. Про цю проблему розмірковує у себе на сторінці у Фейсбуці громадський діяч, співвласник порту ТІС Андрій Ставніцер.
Я категорично проти ідеї вивозити українське зерно та інші вантажі до портів Литви та Латвії через Білорусь.
Українське зерно, вирощене пОтом наших фермерів, оброблене на нашій землі, збережене подвигом наших ЗСУ, має 550 кілометрів їхати територією ніби не ворожою, але й аж ніяк не дружньою. Замість клацання по лобі, вороги одержують ще одну червону кнопку. Завтра вони скажуть: «Якщо ви не віддасте нам Одесу без бою, ми не випустимо ваші поїзди». Терористи отримують від Брюса Уілліса літак, мільйон доларів та всіх заручників на додачу – це якось надто.
Окрім чергового важеля тиску на світ, витівка з транзитом принесе Лукашенку дуже багато грошей. Залізничний тариф оплачуватиметься в повному обсязі у всіх країнах слідування. Десятки мільйонів євро з’являться на рахунку режиму, який у підвалах вбиває студентів за неправильні пости в соцмережах.
І ще плюс приблизно п’ять мільярдів доларів за калій, єдину справжню причину згоди Білорусі на транзит українських вантажів. Санкції зупинили експорт калійних добрив, світова ціна на них зросла втричі. Розблокування, яке вимагає Білорусь, швидко дасть їм дуже багато валютних надходжень. Гуманітарний коридор виходить ще й надприбутковим.
Читайте також: Україна не вірить у «зелені коридори» для цивільних судів від рашистів
Ще аргумент – великі вантажоперевезення залучають багато співробітників, робітників різних професій, суміжні бізнеси. Це вулики, які оживають, коли їде вантаж. Народ Білорусі – це не начальник Білорусі, проте поки тисячі людей в Україні втратили кошти для існування і не можуть годувати дітей, забезпечувати зайнятість громадян іншої країни досить неоднозначне рішення.
У сухому залишку: терористам, які вибили чоботями двері в наш будинок, вбивають і ґвалтують наших людей, знищують нашу економіку і показують усьому світові фак у відповідь на боязке питання про голод, пропонується у відповідь дати не кулю в лоб, а поступки, гроші, можливості нових маневрів. Лицемірно ховаючи очі за тим, що це ж не зовсім терористи, а просто їхні близькі друзі.
Стаття на тему: Росія хоче використовувати цивільні судна як щит для атаки на Україну
Пропоную замість схематозу, замішаного на крові українців, зайнятися справді важливим рішенням – реальною деблокадою українських портів за допомогою конвоїв ООН та сильної зброї, насамперед ППО. Окрім зернових, які надзвичайно важливі, на складах лежать 20 мільйонів тонн руди та котунів, метал, соняшникова та соєва олія, стоять контейнери. Все це дає роботу підприємствам – великим та малим, наповнює бюджет, повертається до країни валютною виручкою та зміцнює її.
Зміцнення зараз потрібне Україні, а не Білорусі. Сперечатись із цим навряд чи знайдуться бажаючі.
Вас також може зацікавити: Дії російських військових у Чорному морі ведуть до загибелі дельфінів та риб
