Бузок білий, бузок «класичний» у всіх відтінках… Його білі й фіолетові китиці розквітли всюди: у дворах, біля старовинних особняків, уздовж тротуарів. Квіти ніби шепочуть: весна тут, і вона прекрасна, попри все.
Маленькі кав’ярні (кожна – зі своїм особливим дизайном) так і впадають в очі, «заманюють», бо ж поруч з ними – теж квітуча краса та ще аромат свіжозвареної кави.
Люди неквапливо собі прогулюються, вбираючи кожен промінь теплого, поки ще не пекучого сонця. Хтось із місцевих вигулює собаку, хтось фотографує бузок на тлі старої стіни будинку з ліпниною.
Хтось знімає куртку, бо ж сьогодні тепліше, аніж вчора, хтось, навпаки, одягає: вітерець все ж таки…
Знову чую знайоме вже четвертий рік:
– Наче й війни немає…
І теж – не менш знайома відповідь:
– Повітряна тривога нагадає…
Останній день квітня… Тихий центр наче зупинився, аби вдихнути справжню весну. Бо все так миттєво минає. Але ж таки весна! І все ж як прекрасне дане нам самою природою відчуття, що попри всі негаразди нашого теперішнього буття, життя триває. І воно прекрасне.
Тримаймося!..
Читайте також: Багряник у Міському саду: Юдине дерево розквітло в Одесі.
Фото авторки
