Така краса, а ще – психологічна допомога усім нам. Треба тільки дивитись та вдивлятись… Бо ж навіть тюльпани, що вже відцвітають, милують своєю красою, бо вже розкрилися повністю, щедро даруючи той самий позитив.
Здається, тільки під час війни ми зрозуміли, як це важливо – весняна вулична краса. Навіть якщо тільки одна квітка красується собі серед зелені.
Час спливає швидко. От тільки нещодавно – перші листочки, а от вже і сакура з магнолією на вулицях, бузок класичний і білий… Це не кажучи про плодові дерева, які теж примудрились прикрашати наші вулиці.
…Жіночка поливає клумбу напроти свого будинку, руки в неї трохи тремтять:
– Ніяк не можу в себе прийти після цієї ночі… Так злякалась, наче вона перше така… Такі нерви, такі нерви! Ось поливаю клумбу. Не можу дома сидіти… А от мої троянди ще не розквітли. Нічого, дочекаємось!..
Хтось поливає великі клумби, хтось насолоджується вуличними вазами (теж мініклумби), де з любов’ю висаджені квіти. І все це – наче дійсно психологічна допомога.
Бо ж це «Нічого, дочекаємось!» – про красу і надію. Нашу загальну надію: щоб як оці красуні, які ви бачите на наших світлинах, розквітла і наша мрія про Перемогу.
Тримаймося!..
Читайте також: Квітень по-одеськи: воєнно-квітучий калейдоскоп (фоторепортаж).
Фото авторки
