На розі Троїцької та Маразліївської вулиць в Одесі стоїть старовинний особняк із двома витонченими башточками, які надають його фасаду особливого вигляду. За цією незвичайною архітектурою ховається історія кількох заможних родин, дитячого притулку та життя Одеси другої половини XIX століття.
Журналістка «Одеського життя» Марія Котова простежила долю будинку за історичними адресними довідниками та з’ясувала, кому він належав у різні роки. Нині особняк переживає реконструкцію, яка знову привернула увагу до збереження архітектурної спадщини міста.
Ключові моменти:
- Особняк отримав назву на честь двох своїх колишніх власників.
- У XIX столітті тут працював дитячий притулок, а згодом жили заможні одесити.
- Точна дата спорудження будинку досі залишається предметом історичних питань.
- Нині пам’ятку реставрують із надбудовою мансардного поверху.
Демонтовано дах і внутрішню ліпнину
Та сьогодні його майбутнє знову опинилося в центрі уваги: по інформації видання «Думська» , під час реставраційних робіт було демонтовано дах і внутрішню ліпнину. Чи вдасться повернути будинку його історичне обличчя?
Як повідомляє інформаційний стенд на паркані, власник будівлі — ПАТ «МТБ Банк» — проводить реставрацію з надбудовою мансардного поверху. Дозвіл на роботи Державна інспекція архітектури та містобудування України видала в березні 2026 року, а завершити їх планують у другому кварталі 2027-го.
Від Гудкова до Крижановського
Історія особняка цікава не менше за його архітектуру. Точна дата спорудження будинку достеменно не встановлена. В офіційному переліку пам’яток зазначено 1847 рік і архітектора Франца Моранді, однак документального підтвердження побудови саме цієї споруди в середині XIX століття не знайдено. За архітектурними ознаками особняк міг з’явитися наприкінці 1860-х або у 1870-х роках.
Першим відомим власником був Гудков, чиє ім’я й закріпилося в назві будинку. Цікаво, що його земельні володіння не обмежувалися цією ділянкою: йому належали також сусідній маєток на Маразліївській, 54 та нерухомість на Базарній, 20.
У 1873 році за адресою Троїцька, у будинку містився дитячий притулок Великої княгині Марії Федорівни. Щоправда, згодом у документах заклад фігурує вже за іншою адресою — на сусідній ділянці. Цей епізод додає до біографії особняка ще одну сторінку, пов’язану з благодійною історією Одеси.
У 1884 році в будинку мешкав Петро Адамович Крижановський — товариш голови Одеського окружного суду, колезький асесор. Саме його прізвище згодом стало другою частиною назви особняка.
Наприкінці XIX століття будівля належала Крижановському. У 1898 році в адресних довідниках уже зазначено точну адресу: Троїцька, 1 / Маразліївська, 52. На початку XX століття власником став Адольф Крижановський, а згодом, у 1908–1909 роках, маєток придбав Михайло Михайлович Бліженський — купець першої гільдії та один із заможних одеситів.
Після смерті Бліженського нерухомість перейшла до його спадкоємців. У газетах того часу навіть з’являлися повідомлення про судові справи, пов’язані з опікунством над майном його малолітнього спадкоємця.
Пам’ять, яку потрібно зберегти
Сьогодні особняк Гудкова-Крижановського має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Його історія — це не лише зміна власників і адрес, а й відображення життя Одеси другої половини XIX — початку XX століття.
Нинішня реставрація знову привернула увагу до долі будинку. І хочеться сподіватися, що після завершення робіт він збереже не тільки впізнаваний фасад із башточками, а й ту історичну своєрідність, яка робить його частиною архітектурної пам’яті міста.
Читайте також:
- Будівлю на Французькому бульварі внесли до Держреєстру пам’яток: боротьба за історію Одеси тривала півроку
- Скандальна реставрація «Будинку Гоголя»: суд Одеси став на бік забудовника
Фото авторки
