Щодня водойми та малі річки Причорномор’я потерпають від забруднення. Непоправної шкоди завдає і злочинна діяльність ділків, які влаштовують кар’єри, видобуваючи пісок, глину та ракушняк.
Великий Куяльник зароджується на південно-східних схилах Подільської височини. Довжина річки — 150 км, і в’ється вона через Подільський та Березівський райони. Її живлять близько 40 річечок та струмків протяжністю 280 км. Значний вплив на зменшення водності річки Великий Куяльник має природне замулення її русла. Та головну небезпеку створюють незаконні кар’єри, видобуток піску у верхів’ях лиману, перекриття дамбами малих річок, що впадають у нього, внаслідок чого порушується гідрологічний режим усього Куяльницького басейну.
Насамперед це стосується річки Великий Куяльник, яка поки що живить своїми водами напівмертвий Куяльницький лиман. Його різке обміління спричинене неконтрольованим використанням водотоку степової річки через несанкціоновані загати, дамби і ставки. За даними Одеського державного екологічного університету, отриманими ще 2010-го, в басейні річки Великий Куяльник існують близько 135 штучних водойм.
З чого почалося екологічне лихо
Невтішна екологічна ситуація навколо лиману склалася понад десять років тому, коли незаконний видобуток корисних копалин досяг свого апогею. 2008-го першими на сполох забили козаки і старшини Чорноморського гайдамацького з’єднання, які спільно з активістами природоохоронного руху розпочали боротьбу з «генералами піщаних кар’єрів». Ними було виявлено незаконний кар’єр між селами Северинівка Іванівського та Нова Кубанка Комінтернівського району. Щоб було зручно транспортувати крадене, вандали пересипали дамбами Великий Куяльник, перекривши потік води у лиман аж на три місяці. Під тиском громадськості і ЗМІ кар’єр закрили. Проте нова копальня вигулькнула неподалік Адамівки, де ті ж «підприємці», уже під виглядом будівництва ставка, на який не було оформлено дозвільно-погоджувальної документації, встановили земснаряд і цілодобово намивали пісок. Внаслідок цього у криницях зникла вода, а русло річки, і без того зневоднене, втратило останню воду і майже пересохло.
Через кілька років місцевій владі таки вдалося знести одну з незаконних дамб. Тоді чиновники запевняли, що мають намір повністю розчистити русло річки і поглибити дно, щоб вода повернулася до лиману.
У 2011 році козацькі активісти з’ясували, що незаконні кар’єри на території колишнього Іванівського району розроблялись під прикриттям близько двох сотень чиновників і правоохоронців.
Що відбувається зараз
На жаль, незаконний видобуток піску триває. Злодії відновили роботу незаконних кар’єрів на схилах Куяльника в районі села Северинівка та «воскресили» дамбу через всю заплаву річки Великий Куяльник, повністю перекривши і заблокувавши стік і так вже знівеченої річки.
Одна з одеських землевпорядних компаній виявила масу порушень, пов’язаних з головною артерією, яка наповнює лиман. З’ясувалось, що просто по руслу ріки розташовані земельні ділянки. Проблема співзвучна для Красносільської, Іванівської, Ширяївської, Петровірівської громад: саме через їхні території пролягає загублена водойма.
П’ять років тому експедиція Науково-експертного центру моніторингу довкілля Одеського екологічного університету здійснила гідро-екологічне обстеження стану водотоків і водойм, гідротехнічних споруд та якості води в басейні річки Великий Куяльник. Надали рекомендації щодо відновлення природного стоку води річки, щоб занедбане водоймище не стало соромом для всієї України. Але ситуація так і залишається плачевною.
Окрім Великого Куяльника, потребують прискіпливого вивчення і захисту та очищення річки Тилігул, Чичиклія та їхні притоки, щоб мальовнича Одещина не перетворилася на пустелю.
При цьому варто зазначити, що екологічна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, не вплине на зміну екологічного стану наших річок та гідроспоруд.
Читайте також:
