Територія Куяльницького лиману перед початком війни набула статусу природного національного парку. Що сьогодні відбувається у НВП “Куяльницький”, нашим читачам розповів еколог, голова громадської організації “Зелений лист” Владислав Балинський.
Коли екологи говорять «Куяльницький лиман», вони мають на увазі весь ландшафтний комплекс — включаючи і водний об’єкт, і степові ділянки, що примикають, і заплавні ліси, що межують з лиманом з боку села Северинівка. Подібних степових ділянок у всьому світі майже не лишилося.
До того ж прославився лиман своїми унікальними грязями – пелоїдами, які вважаються еталонними для профілактики та лікування цілого ряду захворювань. Їхні лікувальні властивості забезпечує природний комплекс лиману. Якщо якась із його ланок випаде, лікувальні властивості пелоїдів теж будуть втрачені, стверджують біологи.
Проект дороги та руйнування екосистеми
Про плани створення на Куяльнику заповідної зони в Одеській обладміністрації заговорили ще 2015 року. Але процес затягнувся. За словами Владислава Балинського, «палиці в колеса» вставляли адміністрації практично кожного району, що прилягає до Куяльника. До того ж з’явився проект окружної чотирисмугової дороги, яка мала бути прокладена в районі села Корсунці. Необхідність магістралі пояснювали стратегічними інтересами Одеси.
Але все ж таки 1 січня 2022 року президент Зеленський підписав указ про створення Національного природного парку «Куяльницький». Запланована магістраль опинилася у його межах.
— Дорога «пірнала» у плавні і безпосередньо за заплавою проходила вздовж Куяльника – фактично, по водній гладі, по водно-болотних угіддях, — розповідає про проект Балинський. — З погляду природоохоронної діяльності це повне божевілля. Ми бачили проектну документацію щодо спорудження. Там хочуть організувати насип, пересипавши при цьому притоки. З південної частини Кульника в нього впадає балка, що несе прісноводні стоки. Так, вона вища і задамбована, але, проте, дренування прісної води здійснюється.
На думку еколога, ця територія є дуже цінною. Через надходження прісної води там зустрічається прісноводна рослинність, приходять на водопій тварини, гніздиться безліч птахів.
— Як можна планувати природоохоронну діяльність, не враховуючи забруднюючих впливів: шумової, світлової, хімічної, — обурюється Владислав.
За прикладом парків у США
Однак Служба автомобільних доріг на Одещині разом з усіма зацікавленими особами продовжувала лобіювати цей проект. Адже будівництво дороги – привід відвести громаді під забудову велику ділянку на прибережній території, вважає Балинський.
— І в департаменті екології, і в Автодорі розповідали, наводячи приклади американських національних парків, що є чудові парки, через які ведуть дороги. І саме це лише покращує властивості парку, — іронізує Владислав. — А те, що це водний об’єкт, і дорога йде просто водяною гладіною, фактично, з організацією відсипки, замовчували.
Проект дороги залишається серйозною загрозою
Перед початком війни проект дороги «підвис у повітрі». Але він залишається серйозною загрозою для Куяльника, переконаний еколог.
– Я думаю, саме з цим пов’язано те, що НПП «Куяльницький» досі не має ні фінансування, ні керівництва, — вважає Владислав. — Хоча у січні 2022-го президент підписав указ про три національні парки. І в двох інших уже адміністрація створена, і навіть подекуди вже попереднє зонування пройшло. У нас же, наскільки я розумію, департамент екології про створення Національного природного парку, його межі навіть не повідомив районних адміністрацій, відповідних структур сільрад, лісництва. І зараз готується ціла низка кримінальних проваджень щодо вирубування лісів на його території.
Лиман продовжує міліти
Тим часом лиман продовжує міліти. Швидкою допомогою для Куяльника вже протягом багатьох років залишалося його поповнення морською водою в осінньо-зимовий період. Чи можливий такий варіант сьогодні після вибуху на Каховській ГЕС?
— Такий серйозний екоцид міг би вплинути не тільки на Куяльницький, а й на інші лимани, — розповідає еколог. — У тому числі — на Тилігульську, малі лимани. Наразі система їх водопостачання змінилася. Бо прісноводний стік для лиману Тилігуля недостатній, був прокладений канал, що з’єднує його з Чорним морем. Поповнювався морською водою і Куяльницький лиман. Гідрологи, оцінивши ризики, заявили про небезпеку забруднення лиманів. Тож шлюзи Тилігульського лиману закрили. А на Куяльницького прямого впливу не було. До холодів море певною мірою очиститься. Тож скидання забрудненої води з Каховської ГЕС для Куяльника загрозою не є.
Але, зважаючи на все, нас чекають баталії за посаду голови Національного парку і новий етап просування чотирисмугової магістралі у заплаві заповідної зони.
Читайте також:
