Під час повітряних тривог і тривалих відключень електроенергії лікарні мають не лише підтримувати роботу обладнання, а й забезпечувати безпеку пацієнтів, зокрема тих, хто не може самостійно пересуватися. У Подільській міській лікарні для цього облаштували операційні та пологову залу в укритті, налагодили резервне електропостачання й підготували алгоритми дій на випадок зникнення зв’язку.
Журналістка «Одеського життя» Любов Кузьменко поспілкувалася з головним лікарем Дмитром Літянським, медиками та пацієнтами, щоб побачити, як ці рішення працюють на практиці та з якими труднощами стикається персонал.
Ключові моменти:
- Подільська лікарня готується до блекаутів і може працювати автономно два тижні.
- Резервні системи живлення дозволяють проводити операції без перерв.
- Під час тривог персонал відповідає за безпеку пацієнтів, але рук бракує.
- Водночас лікарня допомагає військовим і цивільним повертатися до повноцінного життя.
Без світла та води лікарня може працювати два тижні
Подільська міська лікарня створена на основі Котовської центральної районної лікарні у 2004 році. Вона є кластерною та надає вторинну медичну допомогу населенню міста Подільськ та Подільського району. Сьогодні у закладі не зупиняється жоден життєво важливий процес, незважаючи на сирени повітряної тривоги та вимкнення світла. Лікарі приймають пологи, проводять операції та рятують життя 24/7.
Про підготовку лікарні до можливих блекаутів нам розповів головний лікар закладу, акушер-гінеколог Дмитро Літянський.
– Ми живемо і працюємо в умовах повномасштабної війни вже не перший рік, тому й підготовка до опалювального сезону – це чіткий, відпрацьований алгоритм. На сьогодні заклад забезпечений автономною системою електрогенерації, також маємо автономну котельню, – розповідає Дмитро Сергійович.
Лікарня має власну свердловину, яка також підключена до автономного електропостачання, тому вода є завжди. Зрозуміло, що створено і стратегічний запас палива та всіх необхідних медикаментів.
– Якщо, наприклад, район залишиться без світла та комунікацій, лікарня здатна повноцінно працювати в автономному режимі два тижні, – запевняє керівник. – І це є результатом спільної роботи. Ми постійно відчуваємо підтримку як від місцевої влади, так і від міжнародних донорів.
Щодо укриття, то воно у лікарні є, але найпростіше – медзаклад потребує більшого. Тому тут розробили проєкт будівництва окремого спеціалізованого укриття. Зараз активно шукають інвесторів, які допоможуть втілити його в життя.
Форс-мажор: червоний рівень
А як заклад працює в умовах пікового режиму, коли під час блекауту до закладу поступають пацієнти з інших громад?
За словами керівника, енергосистема лікарні готова до пікових навантажень. Ба більше, тут адаптовано під умови війни саму структуру надання допомоги. Безпосередньо в укритті функціонують операційні блоки й пологова зала.
– Але є й інші виклики. Наша лікарня розрахована на 305 ліжок. Згідно з новим наказом Міністерства охорони здоров’я, якщо пацієнт маломобільний і під час червоного рівня небезпеки не може самостійно перейти до укриття, ми переміщуємо його в безпечні зони за правилом «двох стін», головне – подалі від вікон. У такі моменти все навантаження лягає на персонал – працівників просто не вистачає на всіх пацієнтів одночасно, особливо в нічну зміну, – пояснює пан Дмитро.
На нічному чергуванні в лікарні залишається всього шість лікарів: хірург, травматолог, акушер-гінеколог, невропатолог, реаніматолог, черговий терапевт (або інший спеціаліст) та медсестри.
Саме їм доводиться координувати евакуацію, стежити за апаратурою та рятувати життя пацієнтів.
Що відбувається, якщо раптово зникає світло?
Під час вимкнення світла медперсоналу не потрібно вручну перемикати апарати ШВЛ, наркозно-дихальні станції чи інше критичне обладнання. Миттєве перемикання на резервне живлення відбувається автоматично.
Одним із головних технічних досягнень лікарні є її енергонезалежність під час невідкладних операцій. Усі реанімаційні блоки та операційні зали підключені до інтелектуальної системи енергонезалежності. Тут працює потужна сонячна станція, яка підтримує постійне живлення, а також встановлені високоємні накопичувачі енергії – акумулятори Tesla.
Коли в місті зникає напруга, перемикання на акумулятори відбувається миттєво й непомітно для техніки. Паралельно запускаються дизель-генератори. До того ж кожна наркозно-дихальна станція та монітор пацієнта мають власні вбудовані батареї. Тому якщо під час хірургічного втручання вимикається світло, операція не переривається ні на секунду – команда продовжує роботу у штатному режимі.
Які алгоритми діють у приймальному відділенні і реанімації?
Приймальне відділення першим приймає удар під час надзвичайних ситуацій. На випадок повного зникнення зв’язку або доступу до електронної системи охорони здоров’я персонал переходить на відпрацьовані паперові протоколи сортування хворих.
– Якщо у вас призначений візит, але триває блекаут чи постійні тривоги, керуйтеся здоровим глуздом – відкладіть візит. Планові процедури за будь-якого рівня небезпеки потребують переходу в укриття. Якщо ситуація дозволяє почекати, краще перенести відвідування лікаря, – радить Дмитро Сергійович.
Ще один «головний біль» лікарні – небажання людей спускатися в безпечні зони під час тривог. Люди здебільшого впевнені, що в місті безпечно, і сенсу переходити в укриття немає. Персонал наполегливо проводить роз’яснювальну роботу, також кожен пацієнт під час госпіталізації підписує згоду щодо дотримання правил безпеки у закладі. Але проблема залишається.
Головна увага – військовим
Головний фокус уваги медиків сьогодні – на військових, які повертаються з передової з важкими пораненнями та наслідками контузій.
Оновлене реабілітаційне відділення стало справжнім опорним хабом відновлення на Одещині. Тут повністю інклюзивний простір: немає високих порогів, розширені дверні прорізи для крісел колісних, стіни обладнані зручними поручнями. Після капітального ремонту тут працює зала для фізичної терапії, кабінети ерготерапії, а також зони для психологічної допомоги та арттерапії.
Увесь цей комплекс послуг безплатний для пацієнтів. Лікарня працює за спеціальними пакетами Національної служби здоров’я України, забезпечуючи повний цикл відновлення після мінно-вибухових травм, інсультів чи складних операцій.
У кабінетах працює так звана мультидисциплінарна команда – це коли з однією людиною одночасно працює консиліум фахівців: від фізичних терапевтів до психологів Центру ментального здоров’я.
Безцінні кадри потрібні і в тилу
Подільська громада продовжує інвестувати в навчання своїх медиків, які постійно беруть участь у профільних воркшопах з травмотерапії. Кадрове питання та збереження унікальних фахівців – найважливіше зараз, під час війни.
– Сьогодні лікарня забезпечена висококласними фахівцями, мультидисциплінарні команди сформовані й працюють на повну, – розповідає Дмитро Літянський. – Бронювання від мобілізації дозволяє нам утримувати цей безцінний кадровий потенціал і рятувати життя тут, у тилу. Наше завдання зараз – створити такі умови, інфраструктуру та перспективи, щоб після війни кожен лікар хотів залишитись працювати у Подільську.
Що кажуть пацієнти?
Боєць ЗСУ Олександр, 29 років. Проходив у лікарні відновлення після мінно-вибухової травми:
– Після поранення і кількох операцій у госпіталях мене направили на реабілітацію ближче до дому, сюди, в Подільськ. Зізнаюсь, спочатку скептично ставився до районної медицини, думав, що тут просто призначать процедури «для галочки». Але реальність приємно здивувала. Тут дійсно круте обладнання, простора зала для розробки суглобів і м’язів.
І головне – саме ставлення. Реабілітологи та фізичні терапевти буквально «на пальцях» розписують план відновлення і щодня контролюють навантаження. Окремо дякую психологам Центру ментального здоров’я – вони повертають спокій у голову, допомагають впоратися з наслідками контузії. Завдяки команді лікаря Євгена Ярошенка я знову міцно стою на ногах і повертаюсь у стрій.
Жителька Подільського району Ніна Ситник розповіла, що пів року тому перенесла інсульт:
– Донька дізналась, що в нашій лікарні відкрили оновлене реабілітаційне відділення, і ми взяли туди направлення. Доземно вклоняюсь всьому персоналу – ерготерапевтам, логопедам, медсестрам. Вони вчили мене заново розмовляти, тримати ложку, робити перші кроки. У відділенні створено чудові умови для людей на кріслах колісних, усе інклюзивне. Зараз я вже можу спокійно пересуватись по хаті. Те, що така допомога є безплатною за державною програмою і доступна у нас на Одещині, – це спасіння для сотень родин.
Ургентна допомога при критичних станах – кровотеча, зупинка дихання чи серцебиття – надається безперебійно за будь-яких умов.
Цікаво
- Подільська лікарня однією з перших в Одеській області створила Центр ментального здоров’я. Наразі таке відділення – єдине на півночі Одещини.
- Лікарня забезпечує безплатну медичну допомогу в межах пакетів НСЗУ. Заклад самостійно закуповує всі необхідні ліки та вироби медпризначення, звільняючи пацієнта від фінансового тягаря.
- Нещодавно разом із керівництвом екстреної медичної допомоги Одеської області в закладі провели тренування – відпрацювали сценарії дій при прильотах та одночасному надходженні великої кількості поранених.
Нагадаємо, в Одесі хочуть створити опіковий центр та центр трансплантації: що відомо про ці проекти.
Раніше ми повідомляли, що у семи лікарнях Одеської області облаштовують укриття.
Читайте також: Тепло навіть без світла: лікарня на півдні Одещини отримала модульну котельню
“Одеське життя” висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Informed у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). “Одеське життя” зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Informed або MDF.
