Війна продовжується, і в громадах більшає людей з інвалідністю. Наскільки значущою може бути роль місцевого медіа в цей час та як цю роботу зробити найбільш ефективно? Як нам усім навчитися спілкуванню та як пропонувати допомогу, щоб люди з інвалідністю не сприймали її негативно? «Одеське життя» ділиться досвідом.
Анкета і особисте спілкування
Протягом двох місяців наше видання працювало в трьох громадах Одещини за проектом «Етична комунікація з людьми, які мають інвалідність». Фокус роботи полягав у роз’ясненні етики спілкування та поводження з людьми з інвалідністю. За цей час ми відкрили багато важливого. Але на трьох моментах хочеться зробити окремий наголос.
Розпочали ми з дослідження – редакція провела опитування мешканців Балтської, Ренійської та Любашівської громад. Ми поцікавилися, як сприймають і приймають людей з інвалідністю у суспільстві, що відчувають громадяни при зустрічі, наприклад, з людиною у колісному кріслі, чи надають допомогу або ніяковіють, адже не знають, як цю допомогу запропонувати.
За доволі короткий час – з 12 по 26 квітня – нам вдалося отримати відповіді понад 400 респондентів.
Ми дізналися, що не менше 80% опитаних допомагають людям з інвалідністю. Близько 3% людей зізналися, що не наважилися запропонувати допомогу. На думку респондентів, люди з інвалідністю найбільше потребують фінансової допомоги та гідного ставлення до себе, а також медичної та психологічної допомоги. Ці знання відкрили новий кут погляду на те, що робимо, адже ми, журналісти, можемо зробити власний внесок у відносини між людьми для покращення їх комунікації і взаєморозуміння. У цьому полягало наше перше вагоме відкриття. З результатами дослідження ми ознайомили керівництво громад, громадські організації людей з інвалідністю, працівників медичних і освітніх установ громад, що взяли участь у проекті.
А ще виявилося дуже доречним наше рішення надати номери телефонів журналістів, які працювали над проектом. Саме завдяки прямому контакту отримали декілька звернень, зокрема і з громад, які не були задіяні у проекті. Так, наприклад, до журналіста Юрія Федорчука з Любашівки звернулася по допомогу у роз’ясненні ситуації стосовно розміру пенсії з інвалідності мешканка Біляївської громади – на її звернення ми надали відповідь фахівця.
Як наша робота викликала ажіотаж у Любашівській громаді
Пам’ятна зустріч в медіацентрі
У цій громаді жителі брали активну участь в обговореннях насамперед у соцмережах. А це стимулює справжні зміни у суспільстві.
Так, хвилююча зустріч школярів із захисником України Романом Мехуром, який втратив на війні ноги і руку, отримала продовження. Роман, який мріяв знайти роботу, влаштувався особистим водієм. Завдяки заходу, ініційованому і проведеному виданням «Одеське життя», він познайомився з любашівськими волонтерами. Зараз виступає в соцмережах із відеозверненнями до земляків. У відповідь на запрошення педагогів герой погодився проводити у школах тренінги щодо надання невідкладної медичної допомоги.
А розповідь про любашівчанина Миколу Юрченка, який народився з вадами здоров’я, отримала відгук нашої читачки з Великої Британії. Тетяна Чеповська – уродженка Одещини, вона запропонувала втілити у життя заповітну мрію пана Миколи, оплативши триденну поїздку в Карпати. На жаль, чоловік відмовився від подарунка, бо опікується прикутою до ліжка дружиною. Натомість жінка прислала родині Юрченків кошти на придбання дров.
Зі свого боку Микола Юрченко підтримав ініціативу голови Любашівської громадської організації осіб з інвалідністю Миколи Заботкіна, озвучену «Одеським життям», про облаштування у Любашівці «Будинку милосердя» для осіб з інвалідністю та престарілих одиноких громадян.
У Любашівській громаді мешкають понад 60 жителів, прикутих до ліжка. Тому ця проблема дуже актуальна. Микола Юрченко спільно з Миколою Заботкіним готують клопотання про відкриття будинку для літніх людей.
Це стало нашим другим важливим відкриттям, і наше видання допомагатиме з вирішенням цього питання.
У Балтській громаді буде реабілітаційний центр
У Балтській громаді було вирішено провести тренінг «Всі ми – різні! Всі ми – рівні: вчимося розуміти один одного».
Тренінг провела психологиня, майор Державної служби України з надзвичайних ситуацій Вікторія Волошина. Заняття пройшли за участі голови громадської організації людей з інвалідністю Надії Лєнц, начальника відділу соцполітики міськради Наталії Гогу, редактора газети «Народна трибуна» Ольги Черненко. У навчанні взяли участь жителі Балтщини, які прийшли навчитися взаєморозумінню.
Тренери пояснили, які терміни стосовно людей з інвалідністю доречно вживати, що таке гідне ставлення до людей з інвалідністю, безбар’єрність та інше.
Надія Лєнц
Наша історія «Надія Лєнц: людина у кріслі колісному може бути щасливою» змусила повірити у власні сили чимало людей з інвалідністю. Вони стали відвідувати заходи громадської організації людей з інвалідністю.
Під час інтерв’ю з директором Балтської багатопрофільної лікарні Романом Кацмазою ми довідалися про стан справ із відкриттям реабілітаційного центру. Це питання наше видання вже порушувало раніше. А сьогодні, зокрема і завдяки публікаціям «Одеського життя», на базі колишньої першої лікарні, де й облаштовується центр, вже працюють тренажери та інше обладнання для людей з інвалідністю.
Ренійська громада дала потужну мотивацію
В’ячеслав Тихня веде урок
Ми розповіли про чотирьох жителів Ренійської громади – людей з інвалідністю, які досягли значних результатів у різних сферах діяльності. Перша – історія міського голови Рені Ігоря Плєхова, який багато років пересувається на кріслі колісному і знає з власного досвіду, наскільки важливою є доступність і психологічна підтримка.
Друга історія – педагога В’ячеслава Тихні, який втілив у життя мрію стати вчителем. «Велика подяка від усієї нашої родини за те, що небайдужі до таких людей, як наш Славочка», – написала нашій журналістці його сестра Ірина Тихня.
До речі, саме Ірина Тихня – практикуючий психолог – підготувала та провела у Ренійському ліцеї №3 тренінг для учнів 7, 8 та 11 класів на тему «Ті, хто вражає. Життя без обмежень!». Ліцеїсти дізналися правила комунікації з людьми з інвалідністю, вивчили лексику, яка є доречною у спілкуванні.
Павло Рязанцев
Дефлімпійський чемпіон 2022 року Павло Рязанцев розказав свою історію успіху і дав практичні поради на сторінках нашого видання всім, хто хоче досягти своєї мети.
Про те, що колишній прикордонник Володимир Вакарчук написав детективну повість, журналістка Антоніна Бондарева дізналась зовсім випадково. Видати книгу про події після перемоги України – є мрією героя нашої публікації. Роботу над втіленням її в життя успішно розпочато: текст опрацьовує філолог, є домовленості з видавництвом і триває збір коштів волонтерами громади. Ця історія стала несподіваним для нас проектом з видання книги, який ми неодмінно результативно завершимо.
Спілкування між людьми – ось що розвиває громаду
Сьогодні всі ці люди – головні мотиватори для воїнів ЗСУ, які повертаються з фронту з пораненнями і яким доводиться наново вибудовувати своє життя.
Інтерв’ю, які ми опублікували, привернули увагу до проблем адаптації у суспільстві людей з інвалідністю.
Про це говорили директорка інклюзивно-ресурсного центру Ренійської громади Юлія Мунтян та завідувачка відділення соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями Ганна Манолова.
Тож третє вагоме відкриття для нас – що тема, безумовно, продовжуватиметься. Читачі пропонують нових героїв, розповідають про проблеми, які потрібно порушувати журналістам.
Публікація підготовлена журналістами видання «Одеське життя»: Любов’ю Кузьменко, Антоніною Бондаревою, Юрієм Федорчуком та редакторкою регіональних сторінок Наталією Дімчевою
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду»
