А чи знаєте ви, дорогі читачі, що на Балтщині народився отаман чорноморських козаків? Пропонуємо вам розповідь про отамана Балтсько-Ольгопільського повстанського загону, командира полку чорних гайдамаків полковника Армії УНР Семена Заболотного.
Його батьківщина — село Обжиле Балтського повіту Подільської губернії. Майбутній отаман народився приблизно у 1894 році в селянській сім’ї та навчався в Ольгопільському (Вінниччина) двокласному міському училищі, а згодом — на Одещині в Березівській практичній школі садівництва, городництва і бджолярства, де здобув фах агронома.
Після закінчення навчання Семена мобілізували на Першу світову війну.
Заболотний – отаман причорноморських козаків
Як зазначає кандидат історичних наук Костянтин Завальнюк, Семен Заболотний був найпомітнішою постаттю повстанського руху Причорномор’я.
Певний час Семен Заболотний підписувався «отаман повстанських чорноморських козаків» і так допікав більшовикам, що вони вважали його головним бойовим ресурсом Петлюри в Україні. Його боротьба сприяла просуванню Одещиною частин армії УНР, які брали участь у Першому Зимовому поході. Незважаючи на шалений опір більшовиків, загін отамана у квітні 1920 року зайняв повітове місто Балту.
Того ж місяця, за підтримки повсталих селян, він звільнив від червоних місто Ананьїв та утримував його вісім днів. У вересні його загін знову здійснив успішний напад на Балту.
Формування Семена Заболотного стало називатися Балтсько-Ольгопільським загоном і, за даними більшовиків, налічувало 800 кінних і 150 піших при 16 кулеметах.
Повстанці відбивали конфісковане у селян збіжжя і худобу та повертали селянам, знищували продподаткову документацію.
Як об’єдналися повстанці
Навесні 1921 року територію України було розділено на п’ять повстанських груп, кожна з яких мала кілька районів, що поділялися на підрайони. Семен Заболотний у Південній групі очолював п’ятий район, який охоплював територію Балтського й Ольгопільського повітів та частково Брацлавського і місто Брацлав. Йому підпорядковувалися всі отамани, які діяли у цій місцевості. Так, 13 червня 1921 року біля міста Бершадь об’єдналися загони отаманів Підкови, Кошового, Блохи і Заболотного під командуванням останнього.
Більшовицьке полювання
Історики стверджують, що великий авторитет Заболотного серед населення спонукав більшовиків влаштувати на нього справжнє полювання. ЧК засилала в його оточення своїх агентів. Одним з них був колишній урядовець УНР Д. Бузько, якого у загоні знали як Гусько. Внаслідок його підступних дій отамана і штаб було оточено та заарештовано. Але з Харківської в’язниці Заболотному вдалося втекти.
Він знову очолив загін. На жаль, уникнути більшовицьких спецслужб йому не вдалося. Цього разу зрадником виявився один з його найближчих помічників — отаман Тополя.
Отаманів Семена Заболотного і Клима Солтуса вбито в ніч проти 4 липня 1922 року в селі Берізки-Чечельницькі Вінницької області.
Про нього ходили легенди
Як зазначає Костянтин Завальнюк, в загоні були ознаки демократизму. Це повстанська дієва рада — найвищий колегіальний управлінський орган. Нерідко саме від імені ради отаман звертався до більшовиків.
Наприклад, коли більшовики спалили село Попова Гребля Чечельницького району, залишивши без даху над головою 1840 чоловік, Семен Заболотний звернувся до Балтського ревкому: «З приводу вжитих вами терорів неповинним селянам, котрі містяться в пожежі сіл, просимо вас звернути увагу на те, що це єсть неповинні жертви недограбованого вами селянства. А тому попереджаємо, що коли подібні терори будуть вживатись вами і надалі, Українська дієва повстанська рада оголошує суворий терор всім сім’ям партійних робітників… Просимо довести це до вищих органів вашої влади».
Вулиці Заболотного поки немає
Ініціативна група Балтщини свого часу звернулася до депутатів Балтської міськради з проханням відновити історичну справедливість і назвати одну з міських вулиць іменем Заболотного. Поки що такої вулиці немає.
Читайте також:
