Ключові моменти:
- Археологи підтвердили існування укріплень Хаджибея на території сучасного Приморського бульвару
- Супровідні археологічні матеріали свідчать про османське походження знайденої артилерійської батареї
- Дослідники не відкидають, що первинний замок міг виникнути ще за литовського періоду, але доказів поки недостатньо
- Науковці пропонують музеєфікувати частину розкопок та зробити їх відкритими для мешканців і туристів
Розкопки на Приморському бульварі проходили у межах наукового проєкту, який реалізують Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Ушинського та Інститут археології НАН України.
Роботи велися поетапно із 2020 по 2025 роки та є частиною системного дослідження історичного ядра Одеси. Про результати експедиції розповіли професор Андрій Красножон та історик Тарас Гончарук.
«Одеське життя» зібрало позиції науковців, археологічні дані та коментарі учасників розкопок, аби відокремити факти від гучних припущень.
Розкопки на Приморському: як в Одесі досліджують історію Хаджибея
Знахідки на Приморському бульварі знову викликали хвилю дискусій навколо історії Одеси. Після повідомлень про виявлення залишків фортеці Хаджибей у публічному просторі з’явилося чимало припущень — від «сенсаційних відкриттів» до суперечок про походження самого укріплення. Втім, археологи закликають не поспішати з гучними висновками й дивитися на розкопки передусім як на серйозну наукову роботу.
За словами професора Андрія Красножона, нинішня експедиція не є спонтанним дослідженням. Археологічний проєкт реалізують уже кілька років поспіль спільно Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Ушинського та Інститут археології НАН України. Роботи стартували ще у 2020 році та нині перейшли у третій польовий сезон.
«Це не кавалерійський наскок, — зазначає Андрій Красножон. — Ми методично працюємо вже третій польовий сезон».
Кому належала фортеця Хаджибей
Одне з головних питань, яке активно обговорюють після розкопок, — походження знайдених укріплень. У медіа почала ширитися версія про нібито генуезьке походження фортеці. Однак археологи ставляться до цієї гіпотези скептично.
Андрій Красножон наголошує, що знайдені археологічні матеріали мають саме османський характер.
«Я не знаю, звідки взялася вигадка про Генуезький замок. Ми знайшли залишки фортеці з османськими супровідними археологічними матеріалами».
Водночас під час досліджень археологи дійсно виявили кераміку XIV століття, яку відносять до генуезького періоду. Але науковці пояснюють: ці знахідки перебували у переміщеному шарі ґрунту та не пов’язані безпосередньо із залишками споруди. Саме тому вони не можуть бути доказом того, що фортецю звели генуезці.
Що вдалося знайти археологам під бульваром
Під час розкопок дослідники виявили залишки мурів, які, за попередніми висновками, є частиною артилерійської батареї, прибудованої до фортеці Хаджибей. Саме ця ділянка, на думку Андрія Красножона, має османське походження.
Втім, із головною частиною замку ситуація складніша. Історики припускають, що первинна споруда могла виникнути ще у литовський період, коли Велике князівство Литовське розширювало свій вплив на північне Причорномор’я.
«Я висловлював ще багато років тому думку, що за своєю планувальною структурою замок може належати до Литовського періоду. Це могло бути пов’язано з експансією Великого князівства Литовського на північне Причорномор’я», — говорить Андрій Красножон.
При цьому сам дослідник визнає: наразі археологічних доказів цієї версії ще недостатньо. Остаточні висновки потребують подальших досліджень та нових знахідок.
Чому вчені не називають відкриття сенсацією
Попри гучні заголовки у медіа, самі археологи оцінюють ситуацію значно стриманіше. Андрій Красножон нагадує: про існування Хаджибея історикам було відомо давно — ще з османських і московських документів XVI–XVII століть.
«Про існування Хаджибея ми знали давно — ще з російських та османських документів XVI–XVII століть. Безумовним науковим відкриттям є знахідка самого замку».
На думку науковця, суспільний інтерес до теми пояснюється не лише історією, а й психологічною потребою людей у позитивних новинах та романтиці відкриттів під час війни.
Археологія, історія та політичні суперечки
Розкопки на Приморському бульварі неминуче стали частиною ширшої дискусії про походження Одеси. Через багаторічні суперечки довкола «єкатерининського міфу» частина суспільства почала шукати у дослідженнях політичний підтекст.
Андрій Красножон категорично заперечує будь-які звинувачення у «замовних» розкопках.
«Ми не можемо викопати щось на замовлення. Археологія — це наука, і ти ніколи не знаєш, що буде під ґрунтом».
Разом із тим історик визнає, що уникнути політичних інтерпретацій неможливо, адже суспільство завжди осмислює минуле крізь сучасний контекст.
Професор Тарас Гончарук також долучився до дискусії та різко розкритикував спроби заперечувати український контекст історії Одеси.
«Росіян тут ніколи не було до XVIII століття. Ідея реваншизму — це пряма калька з політики Гітлера щодо Польщі. Нас влаштовує лише правда».
Розкопки можуть стати новою туристичною локацією Одеси
Історики та археологи переконані: частину знайдених об’єктів варто залишити відкритими для містян і туристів. Серед ідей — створення музеєфікованої зони під відкритим небом або встановлення спеціального захисного скла над фрагментами фортеці.
«Люди повинні бачити це. Це стане родзинкою і для екскурсій, і для місцевої ідентичності», — говорить Тарас Гончарук.
На думку дослідників, такі об’єкти можуть стати важливою частиною культурного простору Одеси та допомогти мешканцям інакше подивитися на історію міста.
Історичне ядро Одеси існує понад дві тисячі років
Одним із найцікавіших висновків археологів стало те, що територія сучасного Приморського бульвару залишалася центром життя впродовж багатьох століть. Під час розкопок виявили кілька культурних шарів — від античних поселень до османської фортеці.
«Приморський бульвар — це історичне ядро. Не Дерибасівська, як часто вважають. Саме тут була концентрація життя ще з античних часів», — наголошує дослідник.
Саме тому нинішні розкопки мають значення не лише для археологів. Вони допомагають зрозуміти, як формувалася Одеса, які цивілізації впливали на її розвиток та чому історія міста набагато складніша й давніша, ніж звичні імперські міфи.
Про те, як історична дискусія про вік Одеси перетворилася на питання політичне, ми розповідали у статті: Одесі — 200 чи 600 років? Як перестати сваритися через вік Одеси.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів необов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читайте також:
