Ключові моменти:
- Розкопки відбуваються біля пам’ятника Дюку де Рішельє на Приморському бульварі.
- Знайдено римську миску, амфори, скіфську кераміку, глинобитні споруди.
- Це може свідчити про римське поселення на місці Одеси.
- Виявлено важкі кам’яні блоки, можливо, від фортеці Хаджибей або італійської факторії Джинестра.
- Роботи ведуть студенти та археологи НАН України, керує експедицією Світлана Іванова.
- Римська червонолакова миска – перша подібна знахідка на цій ділянці, яка розширює часові рамки Одеси аж до перших століть нашої ери.
- Археологи не виключають, що це можуть бути залишки фортеці Хаджибей або навіть давнішої споруди – італійської факторії Джинестра.
Експедиція стартувала 25 червня і проводиться силами студентів Південноукраїнського педагогічного університету та Інституту археології НАН України під керівництвом доктора наук Світлани Іванової.
Місце обрали не випадково – ще 2021 року георадарне знімання зафіксувало тут аномалію, не пов’язану із сучасними комунікаціями. Повторні георадарні дослідження весни 2025 року її підтвердили.
Експедиція вже принесла перші важливі знахідки. Серед них – римська червонолакова миска, уламки амфор V століття до н. е., скіфська кераміка та залишки глинобитних споруд, що може свідчити про римське поселення на території сучасної Одеси.
За словами ініціатора розкопок – ректора Педуніверситету Андрія Красножона, виявлена в античному горизонті римська червонолакова миска – перша подібна знахідка на цій ділянці – розширює часові межі пам’ятки аж до перших століть нашої ери.
«Досі вважалося, що на місці Одеси в античності існувало грецьке поселення V-III століття до н. е. А тепер ми вперше фіксуємо перші ознаки можливої присутності людей за часів Римської імперії», – каже ректор.
Також серед виявленого господарські ями, залишки глинобитних споруд, скіфська кераміка, уламки амфор V століття до н.е., скупчення великих тесаних каменів.
На думку археологів, поселення могло обмежуватися мисом і яром, у районі сучасних Потьомкінських сходів. Це також збігається з логікою розміщення фортифікаційних споруд – можливо, тому десь тут стояв замок Хаджибей, узятий штурмом загоном Йосипа де Рібаса.
“Не виключено, що це могли бути залишки фортеці Хаджибей, які були переміщені під час її розбирання. Камені важать до 60 кг, мають підтесані грані. Один нагадує капітель (верхівка колони), перевернуту догори дриґом. Це матеріал, з якого будують кріпосні стіни, висотою до 10 метрів”, – зазначив Андрій Красножон.
Також на місці розкопок знайшли фрагмент чаші, датований XIV століттям, що дає змогу припускати, що ці блоки належать не до Хаджибейської фортеці, а є більш ранніми за походженням, можливо, італійської факторії Джинестра.
За словами Красножона, це вже великий крок до розуміння цієї багатошарової пам’ятки археології. І, можливо, до відповіді на питання, де ж знаходилася легендарна фортеця Хаджибей.
Джерело і фото Думська
Не смешите одесситов.