Голуби давно стали частиною одеського міського ландшафту. Вони живуть на вулицях, у парках та у дворах багатоповерхівок. Годівниці для них стоять всюди. Але урбаністи (фахівці з облаштування міст, зручних та безпечних для людей) називають голубів щурами, що літають. Чому? Відповідь в авторському блозі Валерія Боянжу, спеціально для «Одеського життя».
Діти та голуби
Ідилічна картина, явно знайома кожному з тих, хто читає ці рядки. Тихий скверик, на лавочках люди «на заслуженому відпочинку», багато хто з дітлахами. І зграя голубів – багато десятків пернатих.
Бабусі з дідусями чи добросердні мами дають дітям пакетики з крихтами хлібними, різним зернятком, і ті щедро підгодовують «голодних пташок», які, принаймні у нас в Одесі, габаритами вже підбираються до товарного розміру курки (адже в місті повно сміттєвих баків з недоїдками).
Діти тим часом, сміючись, із щирим задоволенням пригощають пташок, вони буквально оточені пернатими, що пурхають навкруги і безбоязно з дитячих рученят приймають делікатеси, зависаючи в повітрі (ну прямо тобі колибрі місцевого розливу) зовсім поряд із захопленими дитячими обличчями.
Так от, це дитяче захоплення має бути рясно приправлене занепокоєнням дорослих. І це не має бути та липова «занепокоєність», яку у вигляді звичного штампу вже просто «на автоматі» висловлюють наші західні партнери, спостерігаючи за ситуацією у різних «гарячих точках» планети.
Ні, це має бути реальне занепокоєння, засноване на розумінні того, що здоров’ю діток у голубиній компанії загрожують реальні хвороби. Не сумніваюся, що дехто з читачів висловить занепокоєння станом психіки автора цих рядків, і навіть згадає діагноз із «ільфо-петровського» «Золотого теляти»: «Маніакальний психоз, ускладнений шизофренічною маренням та сутінковим станом душі».
Які хвороби переносять голуби
Ні, побоювання щодо голубів – не моя вигадка: впевненість у наявності цієї маловідомої населенню небезпеки багато років тому висловив один із вчених «зверофака» Херсонського аграрного університету у статті для газети, де я працював чверть століття.
Так от, те, що голуби не лише символи миру, а й розповсюджувачі зарази, пов’язане з їхнім способом життя. І кормова база голубів тісно «прив’язана» до життєдіяльності людини: їдять на міських смітниках, збираються величезними зграями на площах та скверах. І переносять хвороби. Не всі вони небезпечні для людини, але є серед них дуже неприємні.
Перший у цьому списку – орнітоз. Це інфекційне захворювання, що передається повітряно-пиловим шляхом. Переносники – домашні та дикі птахи, у тому числі й голуби.
Хвороба не передається від людини до людини, але людина від голубів заразитися може – якщо їх брати в руки або лазити горищами, де вони гніздяться. Орнітоз вражає у людини легені та центральну нервову систему. Тому, якщо припекло на горище з голубами – тільки в добротному, не для чужого дядька респіраторі!
Наступний у цьому сумному списку – сальмонельоз. Так, найчастіше зараження їм відбувається через курячі яйця, але й голуби можуть цю хворобу переносити. Вони розносять кишкову бактерію і можуть довго хворіти на сальмонельоз безсимптомно, а бактерія може поширюватися і повітряно-пиловим шляхом.
Хвороба в людини вражає шлунково-кишковий тракт, і громадянин громадянка на тривалий час перестає думати про «00 Н» (Організація Об’єднаних Націй), а мріє відсидітися в «00 М» або «00 Ж», або, інакше кажучи, «кабінеті самотнього філософа».
Наскільки небезпечний «Символ миру»
Якщо хтось заперечить, що треба мати особливе «щастя», щоб упіймати цю погань у такий спосіб, нагадаю свою газетну публікацію, де я розповів про «оригінальний», але, на жаль, реальний спосіб отримання смертельно небезпечної хвороби – лептоспірозу.
Не з чуток дізнався: з моєю дружиною це сталося влітку 2016 року. Класика жанру – купання у водоймі зі стоячою водою, куди можуть потрапити переносники – щури, – виключалася: з попереднього літа лише у ванні.
Вердикт був якраз про особливе «щастя»: перед покупкою дружина у бабусі на базарі спробувала черешню з ящика, який ночував у сараї, де пробіг щур і залишив свою сечу. «Раз на 100 років, але буває…», – сказав лікар.
Така ж невисока, проте реальна, ймовірність зараження туберкульозом пташиного типу. Випадки зараження ним людини зафіксовано. Категорично не можна чіпати голубів, у яких блідий дзьоб і які кульгають! Хвороба ця дуже неприємна. На лімфовузлах можуть з’явитися вузлики – осередки інфекції, що вимагатиме хірургічного втручання та/або тривалої хіміотерапії з постановкою на облік в онкодиспансері.
Не бачу особливого сенсу продовжувати список «голубиних» хвороб, він дуже великий. А ще в пір’ї голуби переносять безліч паразитів – клопів, бліх, різних жуків та кліщів. Головне – підкреслити, що особливо небезпечне зараження від птахів для маленьких дітей, їх слабкий імунітет може виявитися дуже вразливим. Хвороби, які імунітет дорослого легко переможе, у дитини можуть викликати ускладнення. І це може закінчитися сумно.
Так що поговоріть зі своїми дітьми та онуками і поясніть, чому таке ось годування голубів – погана справа. Та й самі про це не забувайте. «Пташку шкода»? Не пропаде вона. Це ж не папужка з клітки.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса
