Провулок Ляпунова починається від Софіївської вулиці та йде до вулиці Пастера. Цей провулок з’явився ще наприкінці ХІХ століття і цей час багато разів змінював свою назву. Він був Новим, Малим, Софіївським, Скульптурним та навіть Бібліотечним. У 1959 році він був названий на честь Олександра Ляпунова, видатного математика та механіка, який працював у галузі диференціальних рівнянь, гідродинаміки та теорії ймовірностей.
При захисті дисертації перевершив професорів
Народився Олександр Ляпунов 6 червня 1857 року в Ярославлі, у дворянській сім’ї, члени якої вважали себе нащадками Рюриковичів. Його батько був відомим астрономом, викладачем та директором ліцею. Після смерті батька, який особисто займався освітою дітей, 11-річного Олександра почав навчати Рафаїла Сєченова, брата знаменитого професора фізіології.
Потім хлопчика перевели в гімназію, яку він закінчив із золотою медаллю. Потім талановитий юнак був зарахований до петербурзького університету на відділення природничих наук фізико-математичного факультету. Але вже через рік Ляпунов перевівся на математичне відділення, бо зрозумів, що його справжнє покликання — математика. Крім того, студент почав цікавитись хімією, і з перших днів навчання відвідував лекції Дмитра Менделєєва.
Закінчивши університет і склавши іспити, Ляпунов почав працювати над магістерською дисертацією. На думку сучасників Ляпунова, його робота за своїм науковим рівнем перевершувала багато докторських дисертацій. Після її захисту Ляпунов отримав право на викладацьку діяльність, затверджений у званні приват-доцента університету.
Не зміг пережити смерті дружини
Проте ледве розпочавши викладацьку діяльність, Ляпунов отримав запрошення до Харкова, де звільнилося місце на кафедрі механіки Харківського університету. Молодий учений дав свою згоду та переїхав до Харкова, де почав читати лекції з усіх курсів кафедри механіки. Попри те, що Ляпунова цінували колеги, роботу в Харківському університеті він не вважав за творчу, і навіть розцінював як перерву в заняттях наукою. Під час роботи у Харкові Ляпунов одружився та захистив докторську дисертацію. Потім кілька років він знову працював у Петербурзі.
У червні 1917 року Олександр Ляпунов з дружиною переїхав до Одеси. Його дружина мала туберкульоз, і лікарі порадили їй змінити сірий північний клімат на теплий південний і переїхати до моря. В Одесі Ляпунов почав працювати в Новоросійському університеті, де читав курс лекцій «Про форму небесних тіл». Однак студенти змогли прослухати лише сім лекцій видатного математика.
31 жовтня померла дружина Ляпунова, яку він дуже любив. Він розумів, що її смерть від туберкульозу — лише питання часу, проте удар виявився для нього надто сильним. У день смерті дружини Ляпунов намагався застрелитися, і протягом трьох днів перебував між життям та смертю. Помер Ляпунов 3 листопада 1918 року в університетській хірургічній клініці та був похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.
Читайте також:
