Поговоримо сьогодні про вулиці Вільгельма Піка та Ернста Тельмана. Перша зараз називається ім’ям Архітектора Дмитренка (1858-1918), який залишив величезну пам’ять своєму професіоналізму на вулицях та площах рідної Одеси. А друга носить ім’я Василя Симоненка – відомого українського поета (1935–1963).
Розповідаючи нещодавно про колишні одеські вулиці – Тореза і Тон Дик Тханга, ми згадували про події більш ніж сторічної давності у післяреволюційній Одесі.
У питанні перейменування вулиць єдності в нашому суспільстві немає. І це – добре. Бо це ознака відсутності тоталітаризму, загального «одобрямсу» і відкритості суспільства. Нерідко сам кручу вказівним пальцем біля скроні й не обираю виразів, дізнавшись про деякі зміни в топоніміці Одеси та рідного Херсона. Але тут я «на всі 100» упевнений, що з приводу перейменування трьох вищеназваних вулиць в Одесі ніхто не засумував.
Вулиця Леніна була, мабуть, у кожному радянському населеному пункті. Одеса не виняток. Але були в нашому місті і топонімічні назви на честь членів його родини та родичів: брата Дмитра Ульянова та дружини Надії Крупської.
Вулиця Дзержинського стала Колонтаєвською – на честь управлінця старої Одеси, який працював у канцелярії генерал-губернатора Воронцова – Єгора Івановича Колонтаєва. Бульвар Дзержинського тепер Лідерсовський (Олександр Іванович Лідерс керував обороною Одеси 1854 року, під час Кримської війни). А вулиця Менжинського тепер має ім’я Стельмаха – на честь класика української радянської літератури Михайла Стельмаха.
Нагадаємо, що ця вулиця має дуже довгий ланцюжок перейменувань. У 1820 році вона отримала назву Базарної, з 1835 стала Старобазарною, в 1868 році – знову Базарна. 1923-го її перейменували на честь більшовицького діяча Раковського, 1928-го вона перетворилася на Кооперативну. З 1934-го по 1995-й мала ім’я Кірова, а нині вона знову Базарна.
В Одесі закривають для проїзду ділянку вулиці Шота Руставелі у Хаджибеївському районі міста до грудня. Відповідне розпорядження підписав міський голова Геннадій Труханов.
Так, з 2016 року вона має ім’я українського композитора Миколи Леонтовича. А відповідь на головне питання лежить на поверхні. Але ми вчинимо «чисто по-одеськи»: відповімо питанням на запитання. А в ізраїльському Тель-Авіві може бути вулиця імені затятого юдофоба Геббельса? Ні? Ось з цієї причини в українській Одесі не може бути вулиці імені затятого українофоба Бєлінського.
В провулку Ляпунових (колишній Ляпунова) живе собі ворона. Оце, скептично скажете ви, «велике диво»: ті ворони живуть в Одесі де завгодно. Не поспішайте. Бо ця ворона… дивна.
Свого часу перейменування проспекту Маршала Жукова в Одесі викликало сильні суперечки. Це було ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну та кампанії з деколонізації та дерусифікації міських топонімів. Проте «жуковопоклонників» і зараз багато серед одеситів. Про особу та роль у перемозі у Другій світовій війні маршала Георгія Жукова і про те, чи варто називати на його честь вулиці, розмірковує наш постійний автор Валерій Боянжу.
Телеграм-канал «Одеське життя» в строкатій стрічці подій, що відбуваються, розміщує фото «Мить одного одеського дня». Одне-єдине фото дня, усього одна мить… Які вони – миттєвості тижня з 2 по 8 жовтня?