Сьогоднішня тема із розряду тих, які “підкидає” саме життя. І всі ми знаємо, яким жорстким, а найчастіше жорстоким порадником воно буває.
9 вересня в Одесі горів 2-поверховий приватний житловий будинок. Від вогню постраждали чоловік та четверо дітей. Вони всі госпіталізовані, двоє – у тяжкому стані.
За припущенням співробітників МНС, ймовірна причина загоряння — аварійний режим зарядного пристрою акумуляторної батареї. Не будемо, звичайно, виключати того, що йдеться про “зарядку” потужної батареї, яка використовується для освітлення будинку, але вони зазвичай набагато надійніші, ніж зарядні пристрої мобільних телефонів. А останніх — мільйони, вони у кожного, і вказана одеська трагедія, швидше за все, пов’язана саме із зарядкою мобілки. Причому ЗМІ нагадують, що це не перший випадок. І, на жаль, далеко не останній. Тому постараюся пригадати, чому мене вчили на кафедрі електроживлення пристроїв зв’язку в ОЕІЗ ім. Попова та поділюся інформацією з читачами. Щоб менше було подібних інформаційних приводів для публікацій у ЗМІ.
Почнемо з того, що не раз на власні очі спостерігав на т.зв. блошиних ринках (барахолках) як у Херсоні, так і в Одесі. Люди риються в купі насипаних зарядних пристроїв, підбираючи до своєї “трубки” лише за принципом, щоб роз’єм шнура вліз у гніздо.
Це помилка: “зарядка” має бути ТІЛЬКИ ШТАТНОЮ, тобто “рідною” саме для цієї моделі. Якщо купите з більшою потужністю, то більший струм перегріє вашу зарядку, і вона може спалахнути. Мало того, не виключено і вибух акумулятора в “трубці”! Хтось скаже: а я читав, що у сучасних “зарядках” вбудовані системи захисту від спалаху. Правильно, вбудовані. Але ж з роками все барахлити починає: у нас із вами серце не так стукає або печінка відчувається, а в електроніці місткості підсихають, резистори “підсмажуються”. Паспортні параметри “відходять”, ось захист, буває, і не захищає…
Колись в описі прочитав повчання: не залишайте зарядний пристрій у розетці, знявши “трубку” із зарядки. Так, буває таке! Адже зараз у нас часто-густо відбуваються стрибки напруги в мережі. Допуск 220 V плюс (мінус) 10%, але іноді вольтаж дуже високий! І тоді ненавантажена, тобто “зарядка”, що працює в аномальному режимі, залишена в розетці, легко може спалахнути. До речі, у зв’язку з можливістю загоряння та процес заряджання телефону має бути під вашим візуальним контролем. А отже, НЕ вночі! І якщо говорити про ймовірність різкого пожежонебезпечного завищення напруги в побутовій мережі, то не слід забувати й про грози, і т.зв. людський фактор.
Розряд блискавки при збігу інших негативних обставин може спалити всю побутову техніку, що включена до розетки. Те саме добре виходить і у співробітників РЕМу (районних електромереж), які займаються профілактикою свого силового обладнання. За чверть століття роботи в херсонській журналістиці мені як мінімум двічі доводилося розбиратися в такому конфлікті: закінчилося профілактичне обслуговування підстанції, енергетики включили рубильник і… у квартирних розетках виявилося 380 Вольтів! “Полетіли” холодильники, телевізори, мікрохвильові печі та інше дороге добро.
Почав із зарядки мобілки, а закінчив холодильником, скаже хтось. Тож тема в принципі одна — займання того, що запитано від розетки. Підкажу коротко, що майже повну гарантію захисту від цього лиха дає установка в будинку або квартирі ПЗВ (пристрій захисного відключення). А ще можна ОПН (обмежувач перенапруги). Вони недешеві, але їх вартість у сотні разів менша, ніж ціна ремонту після пожежі та купівля нової побутової техніки.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Читайте також:
