На тлі триваючої гібридної агресії проти України, Одеса стала майданчиком для стратегічного діалогу про інформаційну та кібербезпеку. Безпековий форум зібрав понад 200 учасників – представників громадських організацій, ІТ-сектору, освітніх установ, ветеранів та аналітиків. Головна мета – підвищити обізнаність громадян і зміцнити локальні ініціативи у сфері цифрової безпеки.
Людська свідомість – головна мішень
Учасники зустрічі наголошували: сьогодні атаки спрямовані не лише на сервери чи бази даних, а й на свідомість людей. Через фейки, маніпуляції, емоційні вкиди та псевдоновини ворог намагається розхитати суспільну стабільність.
«Сьогодні ми спостерігаємо, як інформаційний простір перетворюється на поле бою. Ворог активно використовує фейки, маніпуляції та психологічні операції, щоб дестабілізувати суспільство. Наше завдання – не лише виявляти ці загрози, а й навчати громадян критично мислити», – зазначив Олексій Земляний, керівник ГО «Захист держави» в Одеській області.
В умовах повномасштабної війни боротьба точиться не лише на полі бою, а й у кіберпросторі – там, де формується громадська думка, приймаються рішення і часто визначається моральна стійкість суспільства.
До дискусії долучилися фахівці з кіберзахисту, юристи, ветерани, представники фінансового сектору й керівники державних установ. У фокусі обговорення – атаки на критичну інфраструктуру з використанням штучного інтелекту, фішинг, соціальна інженерія, захист бізнесу та когнітивна безпека.
Когнітивна зброя: коли ворог атакує не сервери, а свідомість
Доктор філософії з політичних наук, адвокатка та директорка «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова розпочала дискусію з теми, яку часто недооцінюють навіть фахівці – когнітивних технологій.
«Когнітивна технологія – це трансформація людини для того, щоб вона приймала потрібні рішення. Нас програмують через картинки, відео, розважальний контент, у який вшиті коди, що спонукають діяти певним чином», – пояснила експертка.
За її словами, російські інформаційні операції спрямовані на деморалізацію українців, підрив довіри одне до одного і руйнування згуртованості суспільства.
«Ворог намагається переконати нас, що він сильніший, що у нього більше ресурсів, що ми самі винні у своїх проблемах. Це класична когнітивна атака – через сумніви, сарказм, страх», – наголосила Ястребова.
Сьогодні інформаційні війни – не про злам баз даних, а про злам переконань. Українському суспільству потрібна системна медіаграмотність і стратегія когнітивної безпеки – від шкільних програм до державної політики комунікації.
Освіта кіберзахисту: вчити дітей не лише читати, а й розпізнавати фейки
Організатор форуму Олексій Земляний, наголосив, що мета таких подій – не просто обговорення, а формування стратегії розвитку держави в післявоєнний час.
«Ми отримали багато запитів від активістів і громадських структур. Люди відчувають, що кібербезпека стала частиною повсякденного життя. Тому ми будемо розширювати географію таких заходів», – розповів він.
Особливу увагу учасники звернули на необхідність введення в школах предмету «кібергігієна».
«Я не є фахівцем в освіті, але як батько я переконаний – діти повинні знати основи цифрової безпеки. Вони народжуються у світі, де телефон – продовження руки. Ми маємо навчити їх не стати жертвою маніпуляцій», – зазначив Земляний.
Кібергігієна має стати частиною базової освіти – так само, як математика чи історія. Це питання національної безпеки, адже діти вже сьогодні є мішенню пропаганди та фішингу.
Ветерани про інформаційний фронт: «Країна починається з тебе»
Ветеран російсько-української війни Денис Жарков наголосив, що будь-яка оборона, навіть цифрова, починається з особистої відповідальності.
«Росія робить інформаційні вкиди, щоб дестабілізувати мирне життя. Такі заходи, як сьогоднішній, допомагають людям бути обізнанішими – розуміти, на що не треба вестися, як не піддаватися», – сказав Жарков.
Він переконаний, що формування культури інформаційної безпеки повинно починатися знизу – від кожного громадянина.
«Якщо кожен буде розвивати свою фінансову, інформаційну й цифрову грамотність – виграє вся країна. Не треба чекати, що все зроблять президент чи Кабмін. Країна починається з тебе», – підкреслив ветеран.
Після майже трьох років повномасштабної війни українці мають стати не лише користувачами, а й активними захисниками інформаційного простору. Особиста кіберграмотність – це щит не менш важливий, ніж бронежилет.
Кібердисципліна в установах: коли небезпека приходить з особистого телефона
Окремий блок форуму був присвячений організаційній кібербезпеці.
Директор Обласного інформаційно-аналітичного центру Акім Коєв наголосив, що багато державних і приватних структур в Україні мають «паперові» стандарти безпеки, але не дотримуються їх на практиці.
«Є плани кіберзахисту, затверджені документи – і на цьому все. Але це не означає, що захист реально працює. Питання в тому, чи розуміють працівники свої зони відповідальності», – пояснив він.
Однією з головних проблем Коєв називає особисті гаджети співробітників, які вони приносять на роботу.
«Смартфони, планшети, смартгодинники – усі ці пристрої можуть бути скомпрометовані. Ми вже не можемо відстежити кожен девайс, бо технології анонімізації дозволяють ховати джерела. Один невинний телефон може стати каналом витоку даних», – застеріг експерт.
Він навів реальний приклад: в одній з установ охоронці встановили піратську гру, завантажену з російського торенту, разом із якою отримали шпигунський код.
«Здавалося б, дрібниця. Але це була ворожа програма, яка збирала інформацію. І все через відсутність контролю над робочими станціями», – сказав Коєв.
Українські підприємства і держоргани мають перейти від декларацій до реального впровадження кіберзахисту. Необхідні не лише документи, а й щоденний контроль: хто користується мережею, які пристрої під’єднані і які програми встановлені.
Банківський сектор: як захиститися від шахрайства
Фінансова система є однією з найчастіших цілей кібератак.
Олег Небога, директор одного з відділень ПриватБанку, поділився практичним досвідом захисту клієнтів від шахраїв.
«Наш банк щодня відбиває тисячі атак – від банального фішингу до складних схем соціальної інженерії. Ми навчаємо клієнтів перевіряти посилання, не передавати коди доступу й користуватися лише офіційними додатками. Також активно розвиваємо страхування від кіберризиків», – зазначив банкір.
За його словами, кіберзахист банку базується не лише на технологіях, а й на навчанні працівників і клієнтів.
«Жодна система не допоможе, якщо людина натисне на сумнівне посилання. Тому освіта – це найкращий антивірус», – наголосив він.
Шахрайство стає дедалі більш технологічним. Кіберстрахування, персональні консультації та постійне інформування клієнтів – нові інструменти, які допомагають фінансовим установам протистояти загрозам.
Інформаційна оборона як національний пріоритет
Україна сьогодні веде війну не лише за території, а й за свідомість кожного громадянина. Форум в Одесі показав: питання кібербезпеки вже не обмежуються фахівцями з ІТ. Це – тема, що стосується кожної сім’ї, кожного телефона, кожної сторінки у соцмережах.
Як зазначили учасники, інформаційна стійкість – це нова форма патріотизму.
Бути обережним онлайн – означає зберегти не лише свої дані, а й довіру суспільства. І якщо раніше ми говорили про фронт лінійний, то тепер він усюди, де є інтернет.
Читайте також:
- Життя після війни: державна підтримка та людська реальність
- Від політики до дії: новий етап антикорупційної боротьби в Україні
- Після фронту — до дії: в Одесі стартувала ініціатива підтримки ветеранів
