З городу – до супермаркету
Зранку на вулицях Новосільського – жвавий рух численних фургонів. Частина з них збирається у центрі. За номерами видно, звідки гості – Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя. Всіх благословляє зі свого постаменту покровитель села – святий Миколай.
Жителі у причепах підвозять коробки та ящики до центру, перевантажуючи їх у фургони. Перекупники їздять вулицями та збирають коробки безпосередньо по домогосподарствах.
Частина фургонів, завантажившись, прямують одразу на ринки Одеси та інших міст, частина – везуть овочі під Маяки, звідки вже фурами вони поїдуть до мереж АТБ, «Сільпо» та інших супермаркетів. Новосільське постачає вітаміни на всю Україну.
– Давайте я відключу телефон, інакше інтерв’ю у нас не вийде, – каже Оксана Константінєску, яка забезпечує зв’язок між продавцями та покупцями.
Правильно скоординувати роботу, надати точну інформацію – це дуже важливо. Завдання – оперативно завантажити транспорт, щоб не було простоїв.
Політика: все і багато
З перших чисел квітня мешканці Новосільського відвантажують першу продукцію – огірок, цвітну капусту. Днями почнуть збирати кабачок та пекінку.
– Ще на підході баклажани. Цього року Новосільське йде на рекорд: так рано синіх ще ніколи не було! – радіє за односельців Оксана. – Поки що приїжджають лише фургони, бо обсяги невеликі. Але трохи пізніше до Новосільського за товаром приходитимуть і фури.
В Ізмаїльському районі, найпівденнішому на Одещині, теплицями займаються не тільки новосільці.
– Якщо Утконосівка спеціалізується в основному на помідорах, а Озерне – на огірку, то наша політика – виростити широкий асортимент, – каже Оксана. – У нас цього року є все. Якщо капуста, то білокачанна, цвітна, пекінська. Є капуста під плівкою рання, є на грунті – до пізньої осені. Протягом сезону вирощуємо перець, помідори та багато іншого.
В заручниках у термометра
Щоб продавати овочі з першого квітня, працювати почали у жовтні-листопаді минулого року.
– Спочатку все йшло добре – осінь була теплою, але лютневі холоди дуже підвели, – розповідає Оксана. – Ті, хто почав працювати з капустою у жовтні, прогадали: у лютому прийшли холоди, і капуста, замість того, щоб почати формувати голівки, викинула квітку. Толку вже не буде – треба викидати й орати. Отже, вся робота і всі витрати – прямі збитки. А от у тих, хто приступив до сівби капусти в листопаді, все має вийти. Як це передбачити? Неможливо. У нашій справі завжди є ризик.
Погода сплутала карти й тим, хто зробив ставку на ранній огірок.
– У лютому довелося теплиці постійно опалювати, хлопці не спали ночами, – розповідає Оксана. – У квітні знову прийшли холоди – знову топили котли. Хтось пелетами, хтось гранулами, хтось вугіллям, але в будь-якому випадку витрати великі.
Чому ціни кусаються?
Покупці в один голос говорять про те, що ціни на овочі «кусаються». Не підозрюючи, якою ціною вони дістаються виробникам.
Щоб збудувати теплицю, потрібно вкласти чимало грошей – дорого коштують метал, плівка, система крапельного зрошення.
– Якщо раніше теплиця могла окупитися за один сезон, то зараз так вже не виходить, – розповідає Оксана. – Протягом усього циклу роботи йдуть суцільні витрати. Треба орати свій наділ землі – віддай трактористу 100 гривень за сотку. Потрібно купити торф для розсади. У теплиці треба завезти гній – 8-10 тисяч гривень за КамАЗ. Кожен господар купує не один причіп, а декілька, залежно від площі теплиць. Навоза купуємо багато, це основа, без нього овочі не ростуть. Застосовуємо і мінеральні добрива – нітроамофоску (азот, фосфор та калій), аміачну селітру, мочевину. Без хімії овочі не виростити. Втім, зараз усі продукти з «хімією», навіть хліб та м’ясо. Але на ринках та в супермаркетах є лабораторії, ведеться контроль, стежать за тим, щоб не перевищувалися норми.
Слимаки теж з апетитом
Жителі Новосільського, які займаються виробництвом овочів ось уже років тридцять, усі стали агрономами, що постійно навчаються.
– Шкідників дуже багато різних, з’явилися й нові, – розповідає Оксана. – Бачимо, що слимаків більше стало, але ми навчилися з ними боротися. З’явилися шкідливі жуки, назв яких я навіть не знаю, але їх дуже багато. Потеплішає – з’являться різні гусениці. Помідори почала вражати томатна міль. Як її позбутися – ще не знаємо. Пробуємо багато препаратів, але ефективних поки не знайшли. Ніколи наші кабачки не хворіли на мозаїку, а минулого року вже з’явилася і ця проблема. Мозаїка – це вірусне захворювання рослин. Вона вже перекинулася на перець та помідори. Від неї томати стають наче пластмасовими, кущі гинуть. Засоби захисту рослин є дуже дорогими, причому, не факт, що допоможуть.
Звідки з’явилися нові хвороби та шкідники? Хтось стверджує, що від імпортного насіння. Є версія, що хвороби передаються через тару, так звані бананки (коробки з картону), які постачають в Україну з-за кордону.
Цінові гойдалки: наші овочі «загартовані»
Ми попросили Оксану, яка знає всі витрати овочівників, зробити прогноз цін у новому сезоні – чи чекати подорожчання?
Виявляється, багато залежить від обсягів постачання в Україну імпортних овочів.
– Ще вчора перекупники брали капусту по 57 гривень за кілограм, – розповідає Оксана. – Приїхали в Одесу та дізналися, що завезено велику партію македонської капусти, яка «збила» ціни. Перекупники залишились у мінусі. Так само лихоманить і нас, виробників. Ми не можемо самостійно визначати відпускну ціну так, щоб були стабільні заробітки.
Ситуація на ринку завжди непередбачувана, ми не знаємо, коли і скільки завезуть овочів з Македонії та Туреччини. Але ми точно знаємо, що торговельні мережі віддають перевагу саме нашій, вітчизняній продукції. Чому? Імпортні овочі транспортуються у холодильниках. Потрапляючи на прилавки, через зміну температурного режиму вони швидко псуються. А наші овочі «загартовані». Теплиці провітрюються, багато продукції вирощується просто на ґрунті. Такі овочі зберігаються значно довше.
Годі гнути спину!
Робота в теплицях – це найважча фізична праця. Однак поступово новосельці починають механізувати процеси. Наприклад, було складно обробляти теплиці інсектицидами для знищення комах-шкідників: як не оберігайся, а все одно надихаєшся отрутохімікатами.
– Привезли спеціальні апарати з Туреччини, – розповідає Оксана. – Тепер заливається потрібний розчин, теплиця закривається – і апарат сам, без присутності людини, обробляє рослини. Один фермер придбав механізм, який робить одразу три операції – висаджує розсаду, натягує плівку та прокладає систему крапельного зрошення. Застосовує цю техніку сам та надає послуги односельцям.
Просто не треба заважати
З початком широкомасштабної війни у жителів півдня Одещини виникли проблеми з реалізацією продукції: під Паланкою не пропускали транспорт з інших областей без спеціального дозволу прикордонної служби. Мешканці села звернулися по допомогу до Ренійської міськради.
– На сьогодні цю проблему вирішено, – каже староста села Андрій Войнов. – Водії, які мають намір приїжджати за продукцією, звертаються до старостинського округу, передають ксерокопії документів. Всю цю інформацію я надаю в Ренійську міськраду, яка робить офіційний запит у Білгород-Дністровський прикордонний загін. Протягом десяти днів водії отримують перепустки, причому вони діють до кінця року. Вважаю, що завдання державних служб та органів місцевого самоврядування – просто не заважати людям. І тоді вони все зроблять самі.
Староста зазначив, що в період війни, коли люди не мають можливості виїжджати на заробітки, тепличним господарством дуже активно почали займатися і молоді родини. Теплиці – єдиний спосіб заробити, не виїжджаючи з рідного села.
Приємно бачити село, де будуються нові будинки. Де немає жодної ділянки землі, що заросла бур’янами. Де оброблено кожну п’ядь землі.
Читайте також:
- Робота на межі: як працюють рятувальники в селах Одещини
- Село Ісаєве: тут народився Петро Лещенко та здійснив дитячу мрію французький прем’єр-міністр
- Куди звернутися по допомогу дітям у Рені: історія місцевого центру «Райдуга»
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
