Овощной фургон

Постачальник овочів до супермаркету

Замовляйте передплату друкованих медіа онлайн

Зранку на вулицях Новосільського – жвавий рух численних фургонів. Частина з них збирається у центрі. За номерами видно, звідки гості – Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя. Всіх благословляє зі свого постаменту покровитель села – святий Миколай.

Новосільське, пам'ятник св. Миколаю
Пам’ятник святому Миколаю у Новосільському.

Жителі у причепах підвозять коробки та ящики до центру, перевантажуючи їх у фургони. Перекупники їздять вулицями та збирають коробки безпосередньо по домогосподарствах.

Частина фургонів, завантажившись, прямують одразу на ринки Одеси та інших міст, частина – везуть овочі під Маяки, звідки вже фурами вони поїдуть до мереж АТБ, «Сільпо» та інших супермаркетів. Новосільське постачає вітаміни на всю Україну.

– Давайте я відключу телефон, інакше інтерв’ю у нас не вийде, – каже Оксана Константінєску, яка забезпечує зв’язок між продавцями та покупцями.

Правильно скоординувати роботу, надати точну інформацію – це дуже важливо. Завдання – оперативно завантажити транспорт, щоб не було простоїв.

Оксана Константінєску у власній теплиці
Оксана Константінєску забезпечує зв’язок між покупцями та продавцями овочів з Новосільського.

Ставка на великий асортимент

З перших чисел квітня мешканці Новосільського відвантажують першу продукцію – огірок, цвітну капусту. Днями почнуть збирати кабачок та пекінку.

– Ще на підході баклажани. Цього року Новосільське йде на рекорд: так рано синіх ще ніколи не було! – радіє за односельців Оксана. – Поки що приїжджають лише фургони, бо обсяги невеликі. Але трохи пізніше до Новосільського за товаром приходитимуть і фури.

В Ізмаїльському районі, найпівденнішому на Одещині, теплицями займаються не тільки новосільці.

– Якщо Утконосівка спеціалізується в основному на помідорах, а Озерне – на огірку, то наша політика – виростити широкий асортимент, – каже Оксана. – У нас цього року є все. Якщо капуста, то білокачанна, цвітна, пекінська. Є капуста під плівкою рання, є на грунті – до пізньої осені. Протягом сезону вирощуємо перець, помідори та багато іншого.

Несподівані морози – головний ворог врожаю

Щоб продавати овочі з першого квітня, працювати почали у жовтні-листопаді минулого року.

– Спочатку все йшло добре – осінь була теплою, але лютневі холоди дуже підвели, – розповідає Оксана. – Ті, хто почав працювати з капустою у жовтні, прогадали: у лютому прийшли холоди, і капуста, замість того, щоб почати формувати голівки, викинула квітку. Толку вже не буде – треба викидати й орати. Отже, вся робота і всі витрати – прямі збитки. А от у тих, хто приступив до сівби капусти в листопаді, все має вийти. Як це передбачити? Неможливо. У нашій справі завжди є ризик.

Погода сплутала карти й тим, хто зробив ставку на ранній огірок.

– У лютому довелося теплиці постійно опалювати, хлопці не спали ночами, – розповідає Оксана. – У квітні знову прийшли холоди – знову топили котли. Хтось пелетами, хтось гранулами, хтось вугіллям, але в будь-якому випадку витрати великі.

Теплиці біля кожного будинку
Теплиці та парники – запорука успішності мешканців села. Але праця ця дуже важка.

Чому ціни на овочі високі

Покупці в один голос говорять про те, що ціни на овочі «кусаються». Не підозрюючи, якою ціною вони дістаються виробникам.

Щоб збудувати теплицю, потрібно вкласти чимало грошей – дорого коштують метал, плівка, система крапельного зрошення.

– Якщо раніше теплиця могла окупитися за один сезон, то зараз так вже не виходить, – розповідає Оксана. – Протягом усього циклу роботи йдуть суцільні витрати. Треба орати свій наділ землі – віддай трактористу 100 гривень за сотку. Потрібно купити торф для розсади. У теплиці треба завезти гній – 8-10 тисяч гривень за КамАЗ. Кожен господар купує не один причіп, а декілька, залежно від площі теплиць. Навоза купуємо багато, це основа, без нього овочі не ростуть. Застосовуємо і мінеральні добрива – нітроамофоску (азот, фосфор та калій), аміачну селітру, мочевину. Без хімії овочі не виростити. Втім, зараз усі продукти з «хімією», навіть хліб та м’ясо. Але на ринках та в супермаркетах є лабораторії, ведеться контроль, стежать за тим, щоб не перевищувалися норми. 

Шкідники та хвороби також полюбляють овочі

Жителі Новосільського, які займаються виробництвом овочів ось уже років тридцять, усі стали агрономами, що постійно навчаються.

– Шкідників дуже багато різних, з’явилися й нові, – розповідає Оксана. – Бачимо, що слимаків більше стало, але ми навчилися з ними боротися. З’явилися шкідливі жуки, назв яких я навіть не знаю, але їх дуже багато. Потеплішає – з’являться різні гусениці. Помідори почала вражати томатна міль. Як її позбутися – ще не знаємо. Пробуємо багато препаратів, але ефективних поки не знайшли. Ніколи наші кабачки не хворіли на мозаїку, а минулого року вже з’явилася і ця проблема. Мозаїка – це вірусне захворювання рослин. Вона вже перекинулася на перець та помідори. Від неї томати стають наче пластмасовими, кущі гинуть. Засоби захисту рослин є дуже дорогими, причому, не факт, що допоможуть.

Звідки з’явилися нові хвороби та шкідники? Хтось стверджує, що від імпортного насіння. Є версія, що хвороби передаються через тару, так звані бананки (коробки з картону), які постачають в Україну з-за кордону. 

Які будуть ціни на овочі: прогноз виробників

Ми попросили Оксану, яка знає всі витрати овочівників, зробити прогноз цін у новому сезоні – чи чекати подорожчання?

Виявляється, багато залежить від обсягів постачання в Україну імпортних овочів.

– Ще вчора перекупники брали капусту по 57 гривень за кілограм, – розповідає Оксана. – Приїхали в Одесу та дізналися, що завезено велику партію македонської капусти, яка «збила» ціни. Перекупники залишились у мінусі. Так само лихоманить і нас, виробників. Ми не можемо самостійно визначати відпускну ціну так, щоб були стабільні заробітки.

Ситуація на ринку завжди непередбачувана, ми не знаємо, коли і скільки завезуть овочів з Македонії та Туреччини. Але ми точно знаємо, що торговельні мережі віддають перевагу саме нашій, вітчизняній продукції. Чому? Імпортні овочі транспортуються у холодильниках. Потрапляючи на прилавки, через зміну температурного режиму вони швидко псуються. А наші овочі «загартовані». Теплиці провітрюються, багато продукції вирощується просто на ґрунті. Такі овочі зберігаються значно довше. 

Нова техніка в теплицях

Робота в теплицях – це найважча фізична праця. Однак поступово новосельці починають механізувати процеси. Наприклад, було складно обробляти теплиці інсектицидами для знищення комах-шкідників: як не оберігайся, а все одно надихаєшся отрутохімікатами.

– Привезли спеціальні апарати з Туреччини, – розповідає Оксана. – Тепер заливається потрібний розчин, теплиця закривається – і апарат сам, без присутності людини, обробляє рослини. Один фермер придбав механізм, який робить одразу три операції – висаджує розсаду, натягує плівку та прокладає систему крапельного зрошення. Застосовує цю техніку сам та надає послуги односельцям.

Що заважає виробникам овочів

Андрій Войнов, староста с. Новосільське
Андрій Войнов – староста села Новосільське.

З початком широкомасштабної війни у ​​жителів півдня Одещини виникли проблеми з реалізацією продукції: під Паланкою не пропускали транспорт з інших областей без спеціального дозволу прикордонної служби. Мешканці села звернулися по допомогу до Ренійської міськради.

– На сьогодні цю проблему вирішено, – каже староста села Андрій Войнов. – Водії, які мають намір приїжджати за продукцією, звертаються до старостинського округу, передають ксерокопії документів. Всю цю інформацію я надаю в Ренійську міськраду, яка робить офіційний запит у Білгород-Дністровський прикордонний загін. Протягом десяти днів водії отримують перепустки, причому вони діють до кінця року. Вважаю, що завдання державних служб та органів місцевого самоврядування – просто не заважати людям. І тоді вони все зроблять самі.

Староста зазначив, що в період війни, коли люди не мають можливості виїжджати на заробітки, тепличним господарством дуже активно почали займатися і молоді родини. Теплиці – єдиний спосіб заробити, не виїжджаючи з рідного села.

Приємно бачити село, де будуються нові будинки. Де немає жодної ділянки землі, що заросла бур’янами. Де оброблено кожну п’ядь землі.

Один з нових будинків
Новосільське – приклад українського села, що розвивається. Нові будинки тут є звичним явищем.

Читайте також:

Асоціація “Незалежні регіональні видавці України”

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі