Про те, як вберегти їх від співпраці з російськими спецслужбами, нам розповіла речниця СБУ в Одеській області Анна Шевчук.
Серед завербованих майже чверть – підлітки
- «Я думав, що борюся з ТЦК, коли підпалював авто, бо вони забрали мого дядька, а він загинув».
- «Я просто хотіла заробити 300 доларів, щоб купити новий телефон».
- «Я просто відніс пакунок до вказаної будівлі».
- «Мій син не міг такого зробити, це не він».
- «Мій син просто заплутався, його обдурили».
Ці фрази відчаю, виправдань і пояснень підлітків, що перебувають під вартою, та їхніх батьків не врятують молодь від покарання. Як не позбавлять поранених болю, страждань і не повернуть загиблих.
Останнім часом новин щодо підпалів авто військових, розповсюдження листівок з російськими гаслами, спроб підриву різних об’єктів, їх фото і відеозйомок тощо ми чуємо чимало. Якщо раніше такі диверсії здійснювали здебільшого росіяни або раніше завербовані українські повнолітні громадяни, то зараз такі правопорушення роблять також діти та підлітки. За статистикою правоохоронних структур, частка неповнолітніх, завербованих росіянами, становить 22%.
– СБУ разом із Національною поліцією постійно проводять активну роз’яснювальну та профілактичну роботу серед учнівської та студентської молоді, діляться порадами, як не потрапити на гачок до росіян, – розповідає Анна Шевчук.
Вона також пояснює, чому росіяни для вчинення злочинів стали обирати дітей.
– Підлітки часто шукають можливості заробітку, а спроби вербування відбуваються переважно у соціальних мережах, наприклад у телеграм-каналах. Сучасні підлітки є активними користувачами інтернет-спільнот, а психологічні особливості їхнього віку й брак життєвого досвіду роблять їх ласою мішенню.
Як ФСБ вербує наших дітей
Анна Шевчук розповіла, що ворог зазвичай використовує відпрацьований алгоритм для вербування українських дітей. Для цього є декілька сценаріїв.
Варіант 1: «Легкі гроші»
У будь-якій соціальній мережі є група, що пропонує високооплачувану роботу. Для підлітків це достатньо великі кошти. Спочатку завдання, які доручає так званий роботодавець, можуть навіть не викликати підозр. Наприклад, розповсюдження листівок з антивоєнним змістом. Людина представляється членом якоїсь пацифістської організації і свої дії називає, наприклад, «боротьбою за мир».
– Після виконання такого начебто «невинного» завдання школяр чи студент отримує наступне: зробити фото, виготовити вибухівку. У разі відмови підлітка починають шантажувати: не виконаєш – твої попередні дії стануть відомі правоохоронним органам. Тому погоджуйся, адже тебе все одно покарають, – пояснює речниця СБУ. – Крім того, часто підлітки, створюючи рандомні команди, грають у комп’ютерні ігри. Такі віртуальні знайомства також можуть бути небезпечними, через них інколи відбуваються спроби вербування.
Яскравий приклад такого, на жаль, успішного вербування – у Івано-Франківську двох підлітків, що призвело до непоправних наслідків. Хлопцям 15 і 17 років через місцевий тг-канал запропонували «підробити». Першим завданням було підірвати автівку військовослужбовця, від якого хлопці відмовились. Друге – виготовити саморобні вибухові пристрої та доставити їх у зазначене місце – на це діти погодились. У результаті ворог дистанційно підірвав вибуховий пристрій, один із хлопців загинув, а іншого було тяжко поранено (відірвало нижні кінцівки).
– Росіяни навіть мають цинічну назву для таких підлітків – «одноразові агенти», «живі бомби». Як-то кажуть, коментарі зайві, – підкреслила Анна Шевчук.
Варіант 2: «Допомога другу/подрузі»
Підліток може не мати прямого контакту з вербувальником, але відгукується на прохання допомогти другу чи подрузі заробити грошей. Сходити «за компанію», побути «на варті» тощо.
Варіант 3: проросійські родичі
На жаль, інколи до вчинення протиправних дій підлітків підштовхують рідні. Це може статися, якщо батьки чи інші родичі є прихильниками агресивної політики РФ.
Варіант 4: маніпуляція, шантаж
У листуванні, серед фото/відео підлітків можуть бути «незручні». Ворог, зламавши акаунти, може спробувати шантажувати їх оприлюдненням.
Читайте також: «Не бомблять там у вас?”: підліток з Одеси показав листування з російським вербувальником
Запобігаємо вербуванню: поради для молоді
Анна Шевчук також надала декілька дієвих порад, що робити підліткам, якщо вони отримують від незнайомців пропозиції підозрілого заробітку за виконання якихось послуг.
- Не погоджуйтеся на співпрацю! Чітко усвідомте – «легких грошей» не буває. Пропозиція будь-якого занадто великого заробітку вже є підозрілою. Порадьтеся з батьками, старшими братами/сестрами, вчителями чи дорослими, яким ви довіряєте. Будь-яка інформація із соціальних мереж потребує серйозної перевірки.
- Не надавайте будь-якої особистої інформації про себе або близьких вам людей!
- Зберігайте докази! Заблокуйте таку особу, попередньо зробіть скриншот повідомлення та обов’язково розкажіть про це дорослим, яким ви довіряєте.
- Ще обов’язково повідомте про спробу вербування. Укажіть деталі: пропозиції, номер телефону чи нікнейм особи, яка схиляла до злочину.
- Якщо ви вже співпрацювали з вербувальником, виконавши доручення, які не призвели до серйозних наслідків, зупиніться зараз – у такому разі покарання буде меншим.
Як розпізнати, що зі мною в інтернеті контактує фсбшник, а не звичайний шахрай?
– Звичайному злочинцю зазвичай не потрібні фото/відео місцевості чи будівель, особисті дані, а тим паче, виготовлення вибухівки. Ці прохання – завдання від розвідслужб країни-ворога. Агент може спілкуватися з вами як російською, так і українською мовами, хоча українська буде даватися йому важче.
Анна Шевчук додала, що фсбшник буде приховувати номер телефону, електронну адресу тощо, які дозволять його ідентифікувати. Вербувальники часто використовують фрази типу:
- «це не страшно, нічого поганого не буде»;
- «нікому не розповідайте», щоб «не зіпсувати справу»;
- «тобі як неповнолітньому за це нічого не буде»;
- «це треба зробити заради миру».
Покарання за співпрацю з ворогом
– За злочини, до яких вас схилятимуть вербувальники, передбачені суворі покарання – до довічного позбавлення волі, зокрема, за статтями:
- державна зрада – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі (не застосовується до неповнолітніх), з конфіскацією майна;
- диверсія, вчинена в умовах воєнного стану, – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі (не застосовується до неповнолітніх), з конфіскацією майна;
- умисне знищення або пошкодження майна – карається до десяти років позбавлення волі тощо.
Нагадуємо, якщо людина поки нічого не зробила і добровільно повідомила правоохоронцям про зв’язок з вербувальниками та про отримане завдання, вона звільняється від кримінальної відповідальності.
Але якщо підліток вже зробив щось протиправне, на нього чекає покарання.
– Кожний випадок ми розглядаємо окремо, враховуємо пом’якшувальні обставини. Тому, якщо підліток все розповість добровільно, покарання буде меншим. Крім того, слід пам’ятати: жодної винагороди ви так і не отримаєте, а при здійсненні підривів вербувальники вас знищать фізично. Тож якщо «пощастить», на вас чекає важке поранення і покарання, у гіршому випадку – смерть.
– З якого віку підліток несе кримінальну відповідальність?
– Здебільшого з 16, щоправда є декілька статей, коли покарання призначають від 14 років. Якщо дитина є молодшою (але не менше 11 років), до неї застосовуються заходи виховного характеру, зокрема, направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків.
– Підлітки дуже часто погоджуються, бо думають, що їх не спіймають. Чи завжди вдається затримати виконавців злочину?
– Так, і доволі швидко. Після вчинення злочину процес пошуку і затримання триває від кількох годин до кількох днів. Набагато важливіше попередити злочин, і нам це також вдається. Тому слід добре подумати, чи готові ви проміняти кілька років свого життя на примарні кількасот доларів.
Як батькам вберегти дітей від співпраці з російськими спецслужбами?
– Це складно, – підкреслює речниця СБУ. – Адже контролювати кожний крок дитини у соцмережах неетично та й неможливо. Найголовніше, створити зі своєю дитиною довірчі стосунки. Вона має не боятися розповідати про свої проблеми. Говоріть з підлітками, розповідайте про негативні наслідки, ілюструючи прикладами скалічених доль їхніх однолітків, шкоди для країни тощо. І розповідайте про це регулярно. Наприклад: ти погодився виготовити вибухонебезпечний пристрій чи доставити пакунок з невідомим вмістом. А раптом поруч з цією будівлею будуть проходити твої друзі, родичі? Навіть якщо ворог тебе не ліквідує, ти готовий найближчі роки провести за ґратами і жити з почуттям провини за загибель людей? Поясніть дитині, що такі завдання – це не гра, а жорстока реальність з непередбачуваними наслідками. І наївне «та я ж не знав» тут не врятує.
Також Анна Шевчук рекомендує:
- питати, чи не намагаються спілкуватися у соцмережах з дитиною чи її друзями незнайомці;
- цікавитись захопленнями дитини, зокрема віртуальними;
- слідкувати за надійним захистом телефонів і комп’ютерів, – зламавши їх, дітей можна шантажувати;
- також можна ввести у гаджети підлітка адресу чат-боту СБУ та номери телефонів, куди можна повідомляти про спроби вербування.
– Діти мають усвідомити, що в країні йде війна, – нагадує Анна Шевчук, речниця СБУ в Одеській області. – І вона не лише на полі бою, а й у тилових містах. І ми не маємо права допомагати ворогу.
