Ключові моменти:
- У листопаді Міський сад занурюється в тиху та задумливу атмосферу.
- Люди прогулюються алеями під парасолькою або просто насолоджуються погодою.
- Сад виглядає теплим і світлим, незважаючи на дощ і сутінки.
Листя, жовте, мідне, ще трішки зелене, кружляє разом із дощем, створюючи тихий танок осені. Сутінки спускаються непомітно – вогні ліхтарів розмиваються у вологому повітрі, і старий сад здається ще ніжнішим, ще красивішим.
Люди проходять алеями – хтось під парасолькою, хтось – просто так, не ховаючись від дощу. Всі ніби стають частиною цієї тиші, цього дивного листопадового затишку.
А між лавками прогулюється чорно-білий кіт – гордий, неквапливий, мов справжній господар. Його шерсть блищить від крапель дощу, а погляд – уважний і трохи іронічний. Він обережно ступає по вологій бруківці, ніби перевіряє, чи все гаразд у його володіннях. Час від часу кіт зупиняється, озирається, наче слухає, як сад розповідає свою осінню історію.
Ви також можете дізнатися: Секрети Міськсаду Одеси: сім загадок, які там можна відшукати (відео)
Ця краса не гучна і не показна. Вона, як Одеса в листопаді, – тепла, попри дощ, і світла, навіть серед сутінків.
Стоїш під деревом, дивишся, як кружляють листя й краплі, і здається, що Міський сад живе своїм спокійним життям – у гармонії з дощем, із містом і з тим чорно-білим котом, який все бачить і все розуміє і, здається, зберігає якусь таємницю.
Фото авторки
