Поговоримо сьогодні про вулиці Вільгельма Піка та Ернста Тельмана. Перша зараз називається ім’ям Архітектора Дмитренка (1858-1918), який залишив величезну пам’ять своєму професіоналізму на вулицях та площах рідної Одеси. А друга носить ім’я Василя Симоненка – відомого українського поета (1935–1963).
Італійське питання
Вибираючи у переконливому списку декомунізованих одеських вулиць для чергової публікації щось «імпортне», я дуже здивувався, виявивши, що в Одесі не було вулиці імені Пальміро Тольятті. Начебто й не хухри-мухри, а справжній генсек італійської компартії і настільки великий друг СРСР, що навіть вирішив померти в Союзі, зробивши це 1964 року під час відвідин кримського табору «Артек». Ціле місто Ставрополь у Куйбишевській області тоді перейменували на Тольятті! Як це одеська топоніміка тоді «пролетіла» повз італійську компартію – хто його знає… Зате вже німецьких комуністів одеським вулицям дісталося – мало не здасться. Про них сьогодні й йтиметься.
Читайте також: Вулиця Іноземної колегії та узвіз Жанни Лябурб в Одесі: чому їх перейменували
Ким був Вільгельм Пік
Вільгельм Пік (1876-1960) – німецький комуніст, один із засновників німецької компартії. Співзасновник Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) і з 1949 року до смерті – перший і єдиний президент НДР.
Вiльгельм Пiк
До двадцяти років він уже мав досвід і профспілкової, і партійної діяльності, від Соціал-демократичної партії було обрано до парламенту міста Бремена. У 1918 став одним із співзасновників і членів ЦК комуністичної партії Німеччини (КПН). У 1921 році був обраний до виконкому Комуністичного інтернаціоналу, де познайомився з Леніним. В цей же час став депутатом прусського ландтагу, у складі якого залишався до свого обрання до рейхстагу у 1928 році.
У 1933 році після приходу до влади Гітлера і початку переслідування німецьких комуністів КПН пішла в підпілля і здійснювала свою діяльність з-за кордону, а Пік переїхав до Москви. Влітку 1945 повернувся до Берліна і приступив до нового політичного будівництва в радянській зоні окупації Німеччини.
Понад 60 років минуло після його смерті, благополучно померло під уламками Берлінського муру його дітище – Німецька Демократична Республіка… До речі, пам’ятаєте Еріха Хонеккера – наступні роки генсека ЦК СЄПН? Ну як же, весь світ його пам’ятає по фото, де наш старий генсек Брежнєв вп’явся йому прямо в ясна в пристрасному поцілунку. Так ось, цей Хонеккер згадував, що Вільгельм Пік настільки був сталіністом, що мав «доступ до тіла» Сталіна, траплялося, сперечався (!) з ним і був ним поважаний. То чи є місце Піку у топоніміці нинішньої Одеси? Щоб так – так ні…
Ще на тему: Чому в Одесі вже немає вулиць Лумумби, Тореза, і Тон Дик Тханга
Хто такий Ернст Тельман
Ернсту Тельману (його портрет ви можете бачити на першому плані на верхньому фото) дісталася набагато трагічніша доля. Народився він у 1886 році. Вже у 10-річному віці, підробляючи у гамбурзькому порту, брав участь у страйку докерів, що стало початком його суспільно-політичного життя. Потім було членство в кількох партіях лівого штибу, яке завершилося комуністичною. В 1920 був делегатом конгресу Комінтерну в Москві, «ручкався» з Леніним. З лютого 1924 – заступник голови ЦК компартії, з травня 1924 – депутат рейхстагу.
1928 року Тельман знову був делегований на черговий конгрес Комінтерну. У Ленінграді його оголосили почесним штурманом крейсера «Аврора». Один із його «партайгеносе» цього ж року був спійманий на фінансових гешефтах, i за спробу зам’яти справу афериста Тельман злетів з посади голови компартії. Але незабаром Сталін допоміг відновленню Тельмана на посаді, тим самим зміцнивши його становище у партії.
Спираючись на радянську тезу про соціал-фашизм, компартія під його керівництвом багато років боролася із соціал-демократичною партією як із головним політичним противником. Результатом цього політичного волюнтаризму став прихід до влади… фашистів.
Тельмана було заарештовано у березні 1933 року. Застрелено у серпні 1944 року після більш ніж 11 років одиночного ув’язнення за наказом Гітлера.
Ви також можете дізнатися: Чому в Одесі більше немає вулиці Кірова?
Багато років ім’я Ернста Тельмана буквально рясніло на картах СРСР і не тільки. Але ті роки минули… Можливо острівець поблизу комуністичної Куби і досі носить його ім’я так само як і гори в далекій крижаній Антарктиді. А ось, наприклад, Центральний парк культури та відпочинку в Ташкенті давним-давно носить ім’я не Тельмана, а Мірзо Улугбека – середньовічного узбецького астронома та математика, частинки їхньої, а не німецької історії. Ось і в українській Одесі – та сама «картина олією». Все правильно.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
