У середині серпня, у День Успіння Пресвятої Богородиці, у болгарському місті Кюстенділ збираються люди з різних міст та сіл, щоб разом відсвяткувати «Панагію» — обряд піднесення хліба.
Вже десятий рік поспіль він проводиться у рамках форуму, де відтворюють елементи болгарської православної традиції та культури. Захід супроводжується виставкою традиційного для регіону автентичного хліба та хлібобулочних виробів.
Що таке «Панагія»
«Панагія» — ім’я, яким називають Богородицю, а також підняття, ритуальне заломлення та спільне куштування хліба. «Панагія» – це практика Христа та апостолів, пронесена крізь часи та різні культури, збережена православними предками та дійшла до наших днів.
Ритуал «Панагія» відбувається біля церков та каплиць Успіння Божої Матері. За день до церковного свята дівчата у народних костюмах вирушають у поле, де збирають колоски пшениці та виконують пісні женців. Жінки, своєю чергою, місять хліб, причому так, як це робили їхні бабусі: на колодязній воді ще до світанку, випікаючи його в домашній печі. Цей процес нагадує таїнство – пшениця освячується, всі предмети сповнюються глибоким сакральним змістом, «жінка-мати» передає «знання» дочкам.
Обрядові хліби
Випікання святкового хліба починається з молитви про благоденство. Тісто прикрашають фігурками, що зображають різні види побутової діяльності, а потім відносять до храму з подякою Богородиці. Цю традицію дотримуються і в інших місцях, але в місті Кюстенділ її дотримуються найбільш трепетно. Тут повсюдно випікають хліб до свята Успіння Пресвятої Богородиці.
Цього дня люди приносять свій хліб до церкви, яку названо на честь Богородиці, щоб освятити його та в такий спосіб здійснити ритуал «Панагія». А роль культурного форуму в тому, щоб показати автентичні ідеї побуту та етнографію, повернути болгарина до споконвічних традицій та нагадати, наскільки вони красиві та прикладні в наші дні. Саме тому на святі, присвяченому хлібу, працювали кілька локацій для дітей, зокрема й художня майстерня. На засипаній мукою дзеркальної поверхні маленькі майстри пензлем малювали лики Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа. Допомагав їм у цьому митець Євген Серафимов.
Шлях завдовжки 800 кілометрів
Цього року серед великих і малих хлібів болгарських господарок були представлені й хліби, випечені етнічними болгарками з України та пройшли шлях завдовжки 800 кілометрів з Одеської області до Кюстенділа.
На офіційне запрошення муніципалітету Кюстендила в особі мера міста пана Петра Паунова у заході взяла участь група з України, яка представила на виставці свої обрядові та традиційні хліби з української Бессарабії. Так, майстрині із сіл Криничне та Нові Трояни Болградського району Валентина Денкова, Олена Янчева, Тетяна Дукова, Тетяна Ковтун та Валентина Богданова представили на святі не лише свій хліб, а й вишиті рушники із символічним орнаментом. А старовинні чушмелійські та троянські автентичні костюми, в яких жінки з’явилися на форумі, викликали справжнє захоплення.
Майстер-клас для найменших
Гості з України взяли участь у майстер-класі для дітей із замішування тесту та поділилися своїми рецептами та секретами. Також вони піднесли хлібні дари організаторам свята та розповіли про Україну та українських болгар.
Тетяна Дукова, чиї обрядові хліби увійшли до списку нематеріальної спадщини України за версією ЮНЕСКО, спалахнула ідеєю проводити подібні хлібні фестивалі в рідній Україні.
— Пекти хліб — це велика праця, але й велика радість. Цей процес пов’язує тебе з минулими поколіннями та робить відповідальним перед сучасниками. Кожна жінка зобов’язана вміти пекти хліб і має навчити цьому мистецтву свою дочку, — впевнена Тетяна.
Перший українсько-болгарський контакт у рамках багаторічного форуму було здійснено у повному обсязі. А наших господарок уже запросили на свята 2024 року. Усі бажаючі можуть легко приєднатися. Наразі є час освоїти процес приготування старовинного домашнього хліба.
Читайте також:
