З початком повномасштабної війни потреба України в зовнішній підтримці зросла багаторазово. І коли наприкінці минулого року отримання допомоги від США та ЄС опинилося під загрозою, над країною нависла небезпека фінансової та соціальної кризи. Чи зможемо ми вижити без допомоги Заходу, дізнавалося «Одеське життя».
Зарплати і пенсії під питанням
Кінець 2023 року не давав приводів для оптимізму у фінансовій сфері. Бюджет України на 2024 рік — на третину порожній, допомога від США «застрягла» в Конгресі, а гроші від Євросоюзу блокує Угорщина. Водночас на сьогодні власними коштами Україна може фінансувати лише потреби армії. Витрати соціальної сфери покриваються за рахунок зовнішньої допомоги.
Загальний дефіцит держбюджету на 2024 рік становить 41 млрд доларів. Ці кошти країна планує отримати від партнерів, щоб закрити поточні потреби. Поки що в Міністерстві фінансів є домовленості на отримання менше третини від необхідної суми. Це пільгові кредити від Великої Британії та Японії, а також — деякі транші від МВФ. Переговори про залучення коштів ведуться з Канадою, Норвегією та Південною Кореєю. Але навіть у разі успіху ці позики неможливо порівняти з фінансуванням, яке Україна очікує отримати від ЄС і США. І якщо цього фінансування не буде, то, як заявила глава Мінекономіки Юлія Свириденко, державі доведеться затримати виплату зарплат 500 тисячам держслужбовців і вчителів, а пенсії — 10 мільйонам пенсіонерів.
Що робити, якщо допомога припиниться
Партнери запевняють, що Україну без підтримки не залишать. І глава МВФ Крісталіна Георгієва закликала українських союзників якнайшвидше ухвалити рішення про фінансову допомогу. За її словами, без цього наша країна зможе протриматися лише кілька місяців.
Поки що економічна ситуація в Україні стабільна. Бюджетні надходження демонструють обмежено позитивне зростання. Пенсії та зарплати виплачуються вчасно. Зростання цін уже не стрибкоподібне, відчутно зміцнився курс гривні.
Але водночас залежність від зовнішнього потоку допомоги критична для української економіки. І її припинення загрожує масштабною економічною кризою: інфляцією без гальм, надвисокою емісією, неконтрольованою девальвацією гривні, несвоєчасним виконанням державою соціальних зобов’язань.
Є в резерві й непопулярні заходи
Українська влада не приховує, що за відсутності достатнього зовнішнього фінансування доведеться вдатися до непопулярних заходів. Тим жорсткіших, чим більшою буде «діра» в бюджеті.
Йдеться, наприклад, про відмову від некритичних витрат, таких як капітальне будівництво і програми розвитку. Щоправда, сьогодні такі витрати до держбюджету і так майже не закладено, а отже, і відмова від них великої користі не принесе.
Говорять і про перерозподіл місцевих бюджетів. Однак суми, про які йдеться, також не зможуть глобально врятувати ситуацію.
Ще одне рішення — більш радикальне — збільшення податків.
Наступним кроком може бути девальвація гривні. Якщо національна валюта стане слабшою, держава зможе отримувати більше митних надходжень. Крім того, збільшиться еквівалент міжнародної допомоги в гривнях. А отже — Україна зможе покрити більше витрат за ті самі кошти. Щоправда, таке рішення дає тимчасовий ефект. Нестачу десятків мільярдів доларів воно компенсувати не зможе. І матиме негативні наслідки для економіки.
Передостанній варіант — скорочення соціальних виплат і зарплат чиновників. Але навіть за жорсткої економії в такий спосіб влада зможе виручити не більше трьох мільярдів доларів.
Останній крок, до якого можуть вдатися за найгіршого сценарію, — знову «увімкнути друкарський верстат». Українці неминуче відчують наслідки цього рішення на собі. Воно призведе до стрибка інфляції та знецінення гривні.
Керівництво країни шукає й інші шляхи фінансування. Один із варіантів — використання заморожених активів центробанку рф і російських олігархів у різних країнах світу. Частково ці кошти вже почали передавати Україні.
План проти Орбана і внутрішні резерви
Конгрес США тільки в січні ухвалить рішення про новий пакет фінансової допомоги для України в розмірі 61 млрд доларів. А 50 млрд євро від Євросоюзу все ще блокує прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Тому готується резервний план, щоб в обхід вето Угорщини надати Україні 20 млрд євро. Це питання лідери ЄС обговорять на позачерговому саміті, який відбудеться 1 лютого.
План дасть змогу Європейській комісії в інтересах України запозичувати кошти на ринках капіталу. У ЄС припускають, що надати допомогу Україні зможуть до березня.
— Якщо підтримки не буде в перші дні січня — це означає, що потрібно переходити до плану «Б», — каже радник Президента України економіст Олег Устенко. — План «Б» може бути багаторівневим. Але я вважаю, що на першому етапі достатньо буде звернутися до внутрішнього ринку за запозиченням капіталів.
Залишається сподіватися, що українські олігархи не відмовлять і пожертвують чесно зароблене на фінансування пенсій і зарплат. Адже розміри зовнішньої допомоги скорочуються, і домагатися її стає дедалі складніше.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
