Неділя видалася аж ніяк не до прогулянок: вітер, дощ, «неочікуваний» холодний день листопада… Та це як подивитися.
Так, прогноз синоптиків з оцим штормовим попередженням збувся. Ще й новини у стрічках невтішні: тем дерево впало, там – ще одне, там – величезна гілка…
– І от навіщо ми вийшли з дому? Тут дерева падають, зараз тривогу почуємо, а ми «вийшли дихати повітрячком», – чую по дорозі від жіночки не в настрої.
– А ти придивись, яка краса! – відповідає на це її подруга (чи родичка).
Жіночка придивляється, ніяк не реагує.
А там – і справді краса: клумба у тихому одеському центрі виглядає, немов на вулиці чи літо ще закінчилось, чи все ще ота рання осінь.
А листопад панує собі на вулицях, розкидає листя, дощиком поливає, немов нагадує, що він зараз тут «головний».
А люди – хто як: чим ближче до ринку, тим більше людей з пакунками, хто з парасольками, хто – без них.
Звертаю увагу на котячий будиночок: кілька хвостатиків вже зайняли свої «номери», дивляться звідти уважно, з насторогою – «на всяк випадок».
Боже, які ж різнобарвні картини малює листопад! Поруч з пожовтілими й голими деревами – ще зовсім зелені. А оці фарби – від усіх відтінків жовтого до насиченого багряного!..
– Здається, в Одесі літо таки закінчилось! – шуткує перехожий голосно.
Придивляюсь до ще однієї клумби: ні, мабуть, ще не «зовсім закінчилось»: на ній майже все розквітло. Чи це просто ще один подарунок листопада, який влаштував нам штормові вихідні – з дощем, вітром та квітучою красою?..
Фото авторки
