Здається, осінь перестала «бути літом» тільки наприкінці першої декади листопада. І хоча ще доволі тепло, але ж сьогодні я відчула: таки осінь!..
Теплий-теплий жовтень — позаду. Листопад царює на вулицях Одеси: трохи дощить, трохи похмуро…
Але ж, як ми відмітили, ще працюють одеські фонтани; кав’ярні не поспішають розставатися з хелловінським вбранням. А взагалі щодо вбрання наших кав’ярень, то, здається, чи не головна тематика — котики.
А от живі вуличні хвостатики вже шукають собі теплі місця: їх вже не так часто зустрінеш по дорозі…
Листопад старанно прикрашає вулиці: ви ж тільки подивіться, яка краса. Усі осінні відтінки — перед вами. А яка різноманітність: тут — на дереві один-єдиний листочок, а там — майже всі — на гілках, та ще й зелені.
Жінка з маленьким синочком прогулюються неподалік від Оперного. Милуються фонтаном, поруч — жвавий песик.
— Так дивно!.. Отак приглядаєшся, здається, що все добре, все звично… Але ж війна… Чоловік на фронті, а ми тут живемо від прильоту до прильоту. Ще й осінньою красою милуємось. А що робити? Треба бути сильними, стійкими і посміхатись, — каже жінка.
Слухаю, думаю: як добре, що я це почула! Молода жінка розказує про те, про що я сама кожного дня думаю. Мабуть, всі зараз думають про одне й те ж…
До речі, щодо «посміхатись»… Зустрівся мені сьогодні й «старий знайомий» — особливий одеський артоб’єкт «старий стілець». Така собі одеська «штучка».
От, здається, ледь-ледь дихає, а все ще прикрашає вхід до одної з одеських кав’ярень. Стоїть собі посеред кущів на клумбі — і «стійкий», і посмішку викликає…
Похмурий сьогодні настрій у листопада, та все ж придивіться: яка краса!
Тримаймося!
Фото: Марія Котова
