Ключові моменти
- Василь Жуковський – поет імперії: він служив при дворі, виховував майбутнього царя, писав імперський гімн і мав великий культурний вплив у Росії.
- Святослав Караванський – борець за українську свободу: він мріяв про літературу, працював у підпіллі, підтримував українську культуру й провів десятиліття в таборах за відмову співпрацювати з радянською системою.
- Обидва впливали на ключові постаті: Жуковський допоміг Шевченку отримати свободу, Караванський працював пліч-о-пліч із дисидентами та діаспорою.
Легенда народження Жуковського
За легендою, матір Василя Жуковського, туркеня Сальха, після захоплення Бендерської фортеці потрапила до Росії. Там її охрестили як Єлизавету Дементіївну і поселили у будинку поміщика Афанасія Буніна. Коли народився Василь, батька не було вдома, а хресним став Андрій Жуковський – так хлопець отримав своє прізвище.
У шість років його формально записали сержантом гусарського полку – типовий спосіб «заробити» дворянство завчасно. Навчання давалося важко: його виганяли з училищ, а один учитель навіть заявив, що «таланту немає».
Перелом настав, коли його забрала зведена сестра Варвара Юшкова. У її домі проводилися театральні постановки, читання, дискусії – справжнє середовище для творчості. Там Жуковський ожив: писав, грав на сцені, відкрив власний талант.
Шлях до дворянства і літератури
Без дворянства в Російській Імперії майбутнє виглядало туманним, тож родина домоглася внесення Жуковського до родоводу. Учитель Юшкових порадив віддати Василя до Московського університетського пансіону, де він блищав знанням мов і літератури, читав європейських авторів і мислив як дорослий.
Після смерті сестри його поселили у флігель із бібліотекою. З цієї пори народився справжній Жуковський: він писав вірші, прозу, перекладав, дружив із Тургенєвим, створив літературний гурток, видав першу збірку. Працюючи домашнім учителем у родині Протасових, перекладав «Дон Кіхота».
- Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (на жовтень 2025 р.)
Поет при дворі
Жуковський працював при імператорському дворі: спершу читцем, потім учителем юної княгині, а згодом – наставником майбутнього імператора Олександра ІІ. Він поєднував службу з власними переконаннями, подорожував Європою, вивчав сучасні методики освіти та виховував монарха.
У Петербурзі він був у центрі літературного життя, підтримував Пушкіна, заступався за поетів і декабристів. Коли Пушкін загинув, Жуковський допомагав родині та опікувався спадщиною.
Вплив на Шевченка і гімн для імперії
Жуковський сприяв викупу Тараса Шевченка з кріпацтва: його портрет, розіграний в лотереї, допоміг зібрати необхідну суму.
Крім того, він написав текст гімну «Боже, Царя храни!» для Миколи I, який став символом Російської імперії. Мелодія залишилася впізнаваною навіть після падіння монархії.
Святослав Караванський: Одеса, юність, мрії
У міжвоєнній Одесі Караванський марив літературою й словом. Навчаючись одночасно в індустріальному та мовному інститутах, він перекладав і шукав себе.
Війна все змінила: Караванський опинився в оточенні на заході Білорусі, уникнув полону й повернувся до Одеси, яка була під румунською окупацією.
Війна, підпілля і репресії
Вступивши на літфак, Караванський долучився до українського студентського підпілля, відкрив підпільну книгарню «Основа» й фінансував культурні проєкти. Після його нелегального повернення до радянського тилу, його заарештували. Відмова доносити коштувала йому десятиліть життя.
Тридцять років таборів і словник рим
У таборах на Печорі, Колимі, у Мордовії він продовжив літературну діяльність, писав п’єси, публікувався і розпочав «Словник українських рим» – близько тисячі сторінок і шістдесят тисяч римованих пар.
Життя після звільнення та еміграція
Після амністії Караванський працював журналістом і перекладачем, завершив словник рим, разом із дружиною Ніною Строкатою емігрував до Австрії, а потім до США. Там він продовжив видавати мовознавчі книги та зустрічатися з українською діаспорою.
В Україні його внесок оцінили: до 30-річчя Української Громадської Групи він отримав державну нагороду, а у 2006 році президент Ющенко нагородив його орденом «За мужність» I ступеня.
Караванський помер за тиждень до свого дев’яносто шостого дня народження у Балтиморі. Похований на цвинтарі Святого Андрія.
*****
Жуковський і Караванський – дві протилежні постаті. Перший творив у межах імперії, другий – боровся проти системи, жертвуючи особистою свободою заради національних ідеалів. Один йшов шляхом влади і культури, другий – стійкості та служіння Україні.
Читайте також:
- Одеську вулицю Воробйова перейменували на Нестеренка: чим завинив вчений (відео)
- Не Бородіно і не Тарутине: справжня історія Буджаку на Одещині (відео)
- Провулок Псковський став Опішнянським: як з Одеси виганяють «російський дух»
