Ключові моменти:
- Вулицю Івана Буніна в центрі Одеси перейменували на вулицю Ніни Строкатої;
- Бунін захоплювався українською культурою, але не визнавав незалежності України. Його антиукраїнські погляди стали одним із аргументів для перейменування;
- Ніна Строката – мікробіологиня, дисидентка, учасниця Української Гельсінської групи. Вона зазнала переслідувань, таборів і заслання, але залишилася символом спротиву.
- У 2024 році її ім’ям назвали вулицю в Одесі, раніше – у Києві.
Іван Бунін: любов до українських пейзажів без визнання незалежності
Іван Бунін – російський поет, прозаїк і перекладач, перший серед російських письменників, хто здобув Нобелівську премію з літератури. Народився 1870 року у Воронезькій губернії в родині дворян. Ще підлітком почав друкувати свої вірші, а у 21 рік видав першу книгу. Його твори «Суходіл», «Село», «Пан із Сан-Франциско», «Легке дихання» увійшли до класики.
Бунін багато подорожував Україною: від Харкова й Полтави – до Києва та Одеси. Він закохався в український фольклор, пісні, ландшафти, описував хати, сади й ріки. У творах «На край світу», «Лірник Родіон» і «Життя Арсеньєва» відчувається ця особлива симпатія. Він навіть перекладав Шевченка й написав статтю «Пам’яті Шевченка». Його тексти перекладали українською Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Зеров та інші.
Однак за цією любов’ю до української культури приховувалася інша реальність: Бунін категорично не визнавав Україну як окрему державу. Він сприймав українців як «малоросів», а визвольні рухи – як загрозу для Росії. У книзі «Окаянні дні» висміював українську революцію та прагнення незалежності. У лекції «Великий дурман» Бунін негативно описував козацькі повстання, звинувачуючи учасників у «хаосі» та «жорстокості».
Читайте також: Не любила Одесу й отримала пенсію за вбивство: як тепер називається вулиця Віри Фігнер
Таким чином, попри художній талант, Бунін залишався типовим імперським мислителем. Саме його антиукраїнські погляди стали одним із аргументів для перейменування вулиці в Одесі.
Ніна Строката: науковиця, яка стала символом спротиву
Іншу історію розповідає життя Ніни Строкатої. Народжена в Одесі 1926 року, вона закінчила медінститут, отримала фах мікробіологині й захистила кандидатську дисертацію. Її кар’єра могла б стати взірцевою для радянського науковця, але доля повернула інакше.
Коли Ніна вийшла заміж за Святослава Караванського, колишнього політв’язня, її життя змінилося. Після чергового арешту чоловіка вона не відмовилася від нього, попри тиск КДБ, а почала активно захищати його та інших репресованих.
Вона писала листи до радянських керівників, розповідала про табори, Голодомор, нищення культури. Через це втратила роботу й зазнала цькування.
У 1971 році Строкату заарештували за «антирадянську агітацію». Чотири роки у таборі суворого режиму вона провела поруч із іншими дисидентками – Іриною Сеник, Надією Світличною, Стефанією Шабатурою. Вони влаштовували голодування, підтримували одна одну й залишалися вільними навіть у неволі.
Ще на тему: Перейменування вулиці Політкаторжан: пам’ять проти спадку (відео)
Після звільнення Ніні заборонили повертатися в Україну, вислали до Росії, але вона приєдналася до Української Гельсінської групи й продовжила правозахисну діяльність. Після обміну її чоловіка на радянського шпигуна Валдіса Шевченка подружжя виїхало за кордон. У США Ніна Строката написала дві книжки англійською про переслідування українських жінок і власної родини, стала голосом української діаспори та виступала на міжнародних конференціях.
Вона померла 1998 року. Україна вшанувала її орденом «За мужність». У 2023 році вулицю в Києві назвали на її честь, а 2024-го це зробили й в Одесі.
****
Ця зміна назв показує нам цікаву річ: культурні здобутки – важливі, але не менше значення має те, які ідеї люди відстоювали. Один оспівував Україну, але хотів її бачити під імперським крилом. Інша ризикувала всім, аби Україна стала вільною. Тож сьогодні Одеса обрала не красу без свободи, а свободу, яка народжує власну красу.
Раніше ми розповідали, чому в Одесі зникла вулиця Невського.
