Від Комсомольського до Жванецького: як змінювався бульвар
Сама ділянка бульвару неподалік від Одеського порту з’явилася ще в 1930-х роках. Спочатку вулиця мала назву Комсомольський бульвар, пізніше стала бульваром Мистецтв, і лише у 2009 році – з нагоди 75-річчя Михайла Жванецького – її перейменували на його честь. У той період ім’я сатирика символізувало для багатьох одеситів не лише гумор, але й щось глибше – зв’язок із особливою атмосферою міста. Але 2024 року бульвар отримав нове ім’я – на честь Військово-морських сил України. І тут думки одеситів розділилися.
Життя Жванецького та його політична позиція
Михайло Жванецький – одна з найвідоміших постатей радянської та пострадянської сатири. Народжений в Одесі, він з юності працював у порту, а згодом потрапив у творчі кола Ленінграда і Москви. Співпраця з Аркадієм Райкіним відкрила йому шлях до сцени – спершу як автору, а потім як самостійному виконавцю.
Його тексти висміювали бюрократію та повсякденні парадокси радянського життя. Проте він завжди виступав російською, працював переважно в Росії. У 1988 році створив Московський театр мініатюр і керував ним до самої смерті.
З одного боку, Жванецький залишався популярним серед української публіки. З іншого – отримував державні нагороди Росії, зокрема й особисто з рук Володимира Путіна у 2019 році – вже після початку війни.
Цей вчинок викликав хвилю критики в Україні. Особливо у світлі його участі в російському проєкті, знятому в Криму на замовлення каналу «Росія-1». Кінострічка називалася «Одеський пароплав», а до її зйомок долучилися актори, які відкрито підтримують агресію РФ.
Хоча сам сатирик уникав політичних заяв, його цитати щодо анексії Криму та відносин між країнами звучали обережно, але часто з позиції примирення або пасивного спостереження. Саме така «нейтральність» стала однією з причин перегляду ставлення до нього. Почути ці цитати та дізнатися більше деталей можна на нашому YouTube-каналі.
Що говорить закон і фахівці?
14 квітня 2025 року Український інститут національної пам’яті офіційно визначив, що увічнення імені Михайла Жванецького у просторі держави суперечить принципам деколонізації. Адже у його творчості вбачають елементи культурної русифікації, оскільки вона не сприяла розвитку української ідентичності, а навпаки – підсилювала радянсько-російське бачення світу. Саме тому подальше використання його імені в назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності розцінюватиметься як пропаганда російської імперської політики.
Що стосується легітимності перейменування вулиць, то у 2023 році набув чинності відповідний закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії». Він передбачає очищення публічного простору від символів російського культурного впливу. Саме в межах цієї політики і відбулося перейменування.
Чому саме ВМС?
Питання не лише в тому, від чого ми відмовляємось, а й у тому, що обираємо натомість. Нове ім’я – бульвар Військово-морських сил – має глибоку символіку.
Після розпаду СРСР Чорноморський флот став спірною спадщиною України й Росії. У 1995 році Кучма і Єльцин домовилися: частину флоту отримує Україна, частину – Росія. Києву дісталися десятки кораблів і авіатехніки, але більшість – у непридатному стані. Москва ж зберегла контроль над головними базами у Севастополі. У 2010-му Харківські угоди дозволили російському флоту залишатися в Криму до 2042 року. Це стало фундаментом для подальшої анексії. 2014-й: окупація Криму. Українські кораблі заблоковані, флот – розгромлений. Частина моряків зрадила, але інші залишилися вірними присязі. Тож центром українського флоту стає Одеса.
Саме тут відновлювався штаб, проходили навчання та зустрічі з партнерами. Українські ВМС за роки повномасштабної війни стали прикладом того, як навіть обмежені ресурси можуть бути компенсовані рішучістю, інтелектом і винахідливістю. Саме ВМС України здійснив низку важливих операцій: від знищення крейсера «Москва» до повернення контролю над островом Зміїний та запуску альтернативного зернового коридору.
Рішення вшанувати цілу військову структуру, яка захищає країну, – стало для багатьох символом вдячності та підтримки.
*****
Та чи підтримуєте ви перейменнування, чи впливають політичні погляди талановитих земляків на їхнє сприйняття? У випадку з Михайлом Жванецьким рішення викликало суперечливі відгуки: хтось вважає, що це несправедливо до людини, яка зробила багато для популяризації Одеси, інші – навпаки, вважають це вчасним переглядом колоніальної спадщини. Пишіть вашу думку у наших соцмережах та під відео у YouTube.
Читайте також: В росії вимагають знести пам’ятник одеситу Михайлу Жванецькому
