Крізь століття
Цей день ушановує тисячолітню спадщину від Київської Русі, а тут, у серці Одеси, наче оживає дух нації. Кожен експонат — мов шепіт історії, що кличе доторкнутися до минулого.
Засновник Музею Петро Манелис, перш за все, звертає мою увагу до маловідомого збірника «Малоросійська старовина» В.Кочнова 1860 року. Він вражає своєю глибиною: картини, переклади, повісті, що дихають духом давнини… Поруч — заборонена книга 1875 року Іеремії Галки. І ось вам таємниця, одна з багатьох: за цим псевдонімом ховається Микола Костомаров, чиї слова вистояли проти Емського указу 1876 року, що знищував українське слово.
…Автограф Івана Луценка, лікаря-гомеопата, патріота й організатора «Просвіти», зворушує своєю силою, а «Українські співаники» видавця Юхима Фесенка з мальовничими обкладинками Амвросія Ждахи оживають нотами народних пісень, зібраних у далеких експедиціях.
Перед нами ― Листівки з Тарасом Шевченком, де його образ оживає завдяки одеському торговому дому Івана Маха. Такі світлини наче тягнуть історичну нитку між Одесою та Києвом… Шевченко, хоч і не був в Одесі, мріяв тут оселитися, шукаючи дух козацтва. Його листи несли тепло друзів, що жили в Одесі й надсилали йому гроші, папір і фарби під час заслання. А рядки самого Кобзаря про бажання дістатися Чорноморії, змушують уявити його мрії про вільне життя.
«Легко любити Україну до глибини душі…»
Експонати, експонати… Ще одна історична таємниця, ще одна… Автентичне офіційне запрошення на похорон Симона Петлюри 1926 року в Парижі змушує задуматися про ціну свободи, а згадка про репресії 259 українських письменників, з яких до 1938 року вижило лише 36, рве душу болем.
Євген Чикаленко, багатий меценат і спонсор революції, залишив вислів: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте до глибини кишені», — заклик, що й досі лунає. Його зв’язок з Одесою й підтримка української культури додають експозиції особливого тепла.
А ось і петлюрівські сто карбованців із чотирма мовами: українською, російською, польською та ідиш, — символ боротьби й єдності націй.
Скарб з Молдаванки
От ще таємниця, майже «кіношна»: в старому домі на Молдаванці не так давно був знайдений справжній скарб. У самобутньому одеському закутку знайшли старовинний компас і гроші, що належали атаманові Г.Гусаку-Гусаченку, командувачу Української Народної Республіки, який у 1918 році прямував з Києва через Черкаси до Одеси, щоб утвердити українську владу. Ці предмети, виявлені під час реконструкції старого будинку, дихають таємницею й героїзмом. Компас, що досі показує шлях, ніби кличе нас у ті буремні часи. До речі історичний компас прекрасно працює і зараз.
Документи, книжки, гроші, речі… Не можна навіть перелічити все, що зібрано у цій колекції. Треба дивитися, аби торкнутися минулого. Сама історія дивиться на нас з кожної полиці нової експозиції Музею. Ця експозиція — не просто артефакти, скло й папір, а українська історія, що дихає козацькою волею. Тут оживає дух нації, тут шепочуть герої. Приходьте — відчуйте цю магію, торкніться історії, що живе в кожному артефакті!..
Фото автора
Читайте також:
