Чому риба стає токсичною
На сьогодні, згідно з інформацією департаменту охорони здоров’я, випадків отруєння токсичними морепродуктами в Одесі не зафіксовано. На думку екологів, риба, виловлена в Одеській затоці, для вживання в їжу поки що не є небезпечною. Але з підвищенням температури морської води ситуація може змінитися.
Якщо зараз, за словами екоактивіста Владислава Балінського, мазут у морі перебуває у вигляді згустків, то з приходом спеки він перейде в дрібнодисперсну фракцію і може знову повернутися в товщу води. Тож влітку та восени виловити «мазутну» рибу цілком реально.
– Риба буде токсичною, – вважає керівник наукового відділу нацпарку «Тузловські лимани» Іван Русєв. – Через харчові ланцюги – зоопланктон, фітопланктон – мазут проникне в її організм.
Насамперед токсичні сполуки засвоюють планктон, водорості, придонні черв’яки. А вони є їжею для придонних риб – чорноморських бичків, камбали і кефалі. До того ж поїдаючи свій корм, риба може також проковтнути дрібнодисперсний мазут. І, своєю чергою, накопичуватиме в тканинах власного організму токсичні речовини.
Улюблені багатьма рачки та креветки взагалі харчуються всім, що потрапляє на дно. Тому мазут може міститися в їхніх тканинах. Поглинають нафтопродукти й молюски – мідії та устриці. Вони ведуть прикріплений спосіб життя, фільтрують морську воду, пропускаючи її через себе, і також можуть накопичувати нафтопродукти.
Від «мазутної» рибки краще відмовитися
У риби, виловленої в забруднених мазутом водах, може бути характерний запах нафти. Можливо, вона навіть буде вкрита невеликою прозорою плівкою. Зрозуміло, що вживати в їжу таку рибу ризиковано. А якщо людина все ж таки «мазутну» рибку з’їсть, то розмір заподіяної шкоди залежатиме від того, скільки мазуту в ній міститься.
Вживання в їжу морських «делікатесів» з великим вмістом шкідливих речовин може спричинити харчові отруєння, зазначають в Одеському обласному центрі громадського здоров’я. Нудота, блювота та інші ознаки інтоксикації – традиційні супутні симптоми для людини, в організмі якої опинилися забруднені мазутом продукти харчування.
Проте фахівці вважають, що летальний результат – вкрай малоймовірний сценарій. А в разі вживання риби зі слідами нафтопродуктів, які не відчуваються органолептично, ймовірність подібних наслідків мала.
Але накопичення забруднювальних речовин в організмі важливо уникати в будь-якому разі, підкреслюють медики. Якщо ми їмо забруднену рибу, то знижуємо здатність імунної системи протистояти токсинам. Вони здатні накопичуватися в організмі. І їхня дія може позначатися не одразу, а через певний час. До того ж у складі мазуту містяться канцерогенні речовини, які збільшують ризик розвитку ракових захворювань.
Про процесуальні докази та піддослідних ракоподібних
Здається логічним, що рибу, виловлену в Одеській затоці після Керченської катастрофи, необхідно перевіряти на вміст у її тканинах мазуту.
Проте, схоже, що поки такими дослідженнями в Україні не займається ніхто.
– Після Каховської катастрофи, наскільки я знаю, були якісь спеціальні моніторингові програми Національної служби здоров’я. А що після Керчі – не знаю, – каже завідувач відділу оцінки стану морських екосистем Інституту морської біології НАН України Михайло Сон. – Пов’язані з цим дослідження можуть вестися щодо оцінки катастрофи як злочину, нанесення шкоди. Цим займається Держекоінспекція. Там уже можуть цілеспрямовано замовити якісь роботи, аналізи. Але можливими будуть тільки дії, які є процесуальними доказами в рамках законних процедур. Не можна просто принести їм мідію, щоб вони щось поміряли.
Функція ж Інституту морської біології – відстеження ситуації та дослідження самих виносів нафти.
– Береться сама речовина і тестується її отруйність для культур модельних організмів, наприклад, дрібних ракоподібних, – пояснює вчений. – Їх поміщають у воду, яку забруднюють цією речовиною на певний час. Потім спостерігають, чи починають ті помирати, з якою швидкістю, яка частина з них помре. Але ці методи – визначення загальної небезпеки для навколишнього середовища. Де-небудь у російській Анапі все вкрите шаром мазуту. У нас – його сліди. І такого небезпечного впливу немає. Але риби можуть ковтати якісь згустки.
Вода – під контролем, морепродукти – ні
Тобто шанс виловити в Одеській затоці «мазутну» рибку є. Хоча кефаль і камбала на прилавках базарів начебто нафтою не пахнуть…
Але ось дізнатися, чи містяться в рибі нафтопродукти, пересічному споживачеві виявилося практично нереально.
У Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу, як і зазначав Михайло Сон, нам у дослідженні риби на наявність мазуту відмовили. Запропонували звернутися з цього приводу до Держпродспоживслужби.
Проводити аналізи риби, мідій і креветок як продуктів харчування має право Одеська державна регіональна лабораторія, що належить до цього відомства. Її відділення мають працювати на всіх одеських ринках. Але з’ясувалося, що рибу там перевіряють на вміст важких металів і черв’яків-паразитів. А ось дослідження на наявність мазуту, як відповіли нам у центральному офісі лабораторії, не проводять взагалі.
Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб займається контролем якості морської води. Фахівці проводять аналіз її проб на забруднення. Тут запевняють, що концентрація шкідливих речовин у морській воді не перевищує норми. А ситуація перебуває під постійним контролем.
Продовжує моніторинг узбережжя Чорного моря й Державна екологічна інспекція. 9 квітня фахівцями було відібрано проби морської води в районі 16-ї станції Великого Фонтана на предмет можливої наявності в ній нафтопродуктів. За результатами обстеження нових випадків забруднень не виявлено.
Тож одеситам залишається сподіватися, що, за результатами аналізів морської води, все ж таки можна буде відкрити пляжний сезон. Ну а перевіряти морепродукти на вміст мазуту почнуть, імовірно, у разі спеціального розпорядження комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської ОВА.
Читайте також:
