Евлія Челебі – турецький географ і мандрівник, який більше двох третин свого життя провів у подорожах.
Він народився в 1611 році в Стамбулі в сім’ї придворного ювеліра. Починаючи з 1640 року, як учасник військових походів або як звичайний мандрівник побував у багатьох регіонах Азії, Африки та Європи. Свої враження та спостереження детально записував у щоденники. Його 10-томний труд «Книга подорожей або історії мандрівника» («Сеяхат-наме») є цінним джерелом з історії, географії, етнографії, філології.
Читайте також: Втрачена цивілізація: як російська експансія стерла з карти мусульманське Причорномор’я
Він не раз відвідував Україну і залишив описи українських міст: Києва, Львова, Черкас, Чигирина, Ладижина, Кременчука, фортеці Хаджибей.
Мандрівник високо оцінює військову доблесть і героїзм українських козаків. Евлія описує зовнішній вигляд українки і українця, характеризує етнічний склад населення, пише про соціальне розшарування, фіксує особливості побуту, повідомляє про наявність замків, значної кількості церков, звертає увагу на природу краю, родючість ґрунтів, широке культивування пшениці, поширення садів, називає заняття, ремесла.
Челебі як мандрівник і поліглот зазначає, що, на його думку, українська мова є стародавньою та однією з найрозвиненіших, він захоплюється її красою, наводить характерні приклади живої мови.
Помер Евлія Челебі в Каїрі в 1682 році.
Ви також можете дізнатися:
