Складання бюджету – разом з одеситами
Основною проблемою недостатнього фінансування Одеською міськрадою допомоги ЗСУ активісти вважають перешкоджання чиновників участі громадян у бюджетному процесі.
Водночас ще 2019 року Міністерство фінансів України запропонувало залучення громадськості як під час складання проєкту бюджету, так і під час його виконання. У тому числі – під час внесення змін до місцевих бюджетів.
Читайте також: Гроші на ЗСУ: як знайти кошти на оборону в міському бюджеті
– У нас сьогодні в місті нічого цього немає, – наголошує експерт із місцевих бюджетів, член громадської організації «Зелений лист» Сергій Бондаренко. – Є тільки обговорення громадськістю вже створеного міськбюджету. А залучення громадян на етапі виконання бюджету навіть не передбачено.
Про «зайві» бюджетні кошти
У міськбюджеті, за визначенням Сергія Бондаренка, є два «цікавих» показники: резервний фонд і невикористані залишки минулих періодів. Активісти проаналізували витрати бюджету за 2024 рік. Станом на 1 січня 2025 року залишки резервного фонду складали майже 1,6 мільярда гривень, залишки коштів на рахунках – майже 1,5 мільярда. Тобто у бюджеті кошти були, а міська влада навіть не знала, куди їх витратити?
Використання бюджетних коштів нинішньою міською владою неефективне, вважають учасники акції «Гроші на ЗСУ». Але ж ці гроші – податки одеситів. І громадяни мають право знати, на що вони будуть витрачені. Тому активісти висувають свої пропозиції: реалізовувати кошти міськбюджету раціональніше, прозоріше і в більшому обсязі на потреби наших захисників.
Свій проєкт змін вони подали до міської ради. А крім того, виклали в аналітичній записці, яку відправили президенту України, прем’єр-міністру, в Кабінет міністрів України, Міністерство оборони та кожному депутату Верховної Ради.
Фонд, що об’єднує владу та волонтерів
На сьогодні вагомою силою, яка забезпечує підрозділи Сил оборони України, є волонтерський рух, йдеться у документі. Він поєднує в собі повне розуміння проблем в забезпеченні відповідних підрозділів, має напрацьовані шляхи отримання необхідних матеріалів та пристроїв. Волонтери не мають власних коштів, тому збирають донати – благодійні внески. Але наприкінці третього року повномасштабного вторгнення такі джерела надходжень не покривають усіх запитів Сил оборони України. Достатні фінансові ресурси є в місцевих бюджетах. Тому тут необхідно створити Фонд, кошти якого підуть на фінансування запитів ВСУ.
Ще по темі: Одеські волонтери знайшли для ЗСУ «вільні» мільярди: які складнощі з отриманням грошей
– У фонд спрямовуються кошти, які йдуть на непріоритетні видатки. До пріоритетних ми відносимо видатки на державне управління, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, підготовку до проходження зимового періоду, забезпечення критичної інфраструктури громад альтернативними джерелами енергії, облаштування укриттів, допомогу цивільним особам, які постраждали від рашистської агресії. Усі інші – непріоритетні, – зазначає Сергій Бондаренко. – За допомогою цього фонду стане можливим розв’язувати питання виділення коштів для конкретних військових частин не через голосування на сесії, а в рамках засідання наглядової ради фонду. Прийшов запит – розглянули й одразу ж, не чекаючи сесії, виділили гроші. Ми запропонували, щоб до ради входили 50% волонтерів і 50% представників міськради. Рішення ухвалюється двома третинами голосів. Тобто такий запобіжник, щоб не ухвалювати необдуманих рішень. Але міськраді це не цікаво.
Чи легко освоїти бюджетні кошти
Не знайшла відображення у проєкті міського бюджету на 2025 рік і пропозиція активістів, що передбачала заздалегідь закладені витрати, які, при отриманні запитів від частин, одразу направлялися б на фінансування зазначених потреб. І це попри те, що Верховна Рада України минулого року внесла зміни до Бюджетного кодексу, якими дозволено передавати військовим частинам не лише кошти, але й товари, роботи, послуги.
Щоправда, торік на вимогу учасників ініціативи «Гроші на ЗСУ» збільшити допомогу військовим у міськраді було створено програму фінансування заявок ТРО через громадські організації. На це було виділено 50 мільйонів гривень. Але з шести організацій, які подали заявки на конкурс, взяти участь у програмі змогли тільки дві. І за підсумками року виділені кошти скоротилися майже на 27 мільйонів.
– За підсумками цієї програми в нас виникло дуже багато запитань, – каже ідейна натхненниця акцій «Гроші на ЗСУ» Ірина Костенко. – Серед них: куди перерозподілили невикористані кошти та чи зможуть більше громадських організацій успішно скористатися можливістю освоїти бюджетні гроші?
Гроші виділені, але кому й куди – невідомо
Активісти вимагають досконалої звітності про витрати міськбюджету на оборону. На сайті міськради має бути легко побачити, на яку військову частину і в якому місяці було виділено фінансову допомогу. Якщо як товари та послуги – за якими цінами їх було закуплено й оплачено.
– Ми знаємо, що на 2024 рік на допомогу Силам оборони було виділено 1,4 мільярда гривень. Але куди саме пішли ці гроші, хто отримав на них допомогу – жодної офіційної інформації немає, – зазначає Ірина Костенко. – Разом з тим наприкінці 2024 року голова бюджетної комісії міськради Олексій Потапській визначив, що з перерахованих грошей було використано тільки 47%. Чому так сталося? Що зробила міська рада, щоб донести до кожної частини, що є можливість отримати допомогу з міськбюджету? Чи, як і раніше, військові звертатимуться до волонтерів? А одесити продовжать не тільки сплачувати податки, а й із власних грошей збирати на допомогу нашим захисникам?
Зі своїми пропозиціями активісти акції «Гроші на ЗСУ» збираються виступити на сесії міськради. Чи отримають одесити вичерпні відповіді на свої вимоги? «Одеське життя» продовжує не тільки стежити, а й брати участь в ініціативі небайдужих громадян.