Ключові моменти:
- Ліміти на вилов у межах заповідника досі не погоджені через тривалу бюрократичну процедуру.
- Якщо рибалки вийдуть на воду лише наприкінці березня, вони можуть пропустити піковий прохід оселедця.
- Під загрозою заробіток близько 400 людей у Вилківській та Кілійській громадах.
Чому рибалки не можуть розпочати сезон
Формально більшість процедур уже виконано. Лоти на вилов були розіграні ще у грудні, у січні рибалки отримали дозволи від Держрибагентства. Однак ключове питання — погодження лімітів на території Дунайського біосферного заповідника — залишається відкритим.
– Це якась катастрофа. Ми не знаємо, на які важелі натискати. Просто відписки надсилають. Хочуть статистику за останні десять років. Та хто її зберігає? – говорить Лариса Щьолокова.
За її словами, документи на отримання лімітів подали ще у листопаді. У грудні їх повернули через технічну помилку в даті початку вилову — замість 1 лютого було вказано 1 березня. Після виправлення з’явилися нові зауваження.
– У січні кажуть: дайте статистику. Потім повідомляють, що нібито перевищено ліміти. Але ми рахували 80 відсотків від загального ліміту Держрибагентства. Нібито розібралися. Та листування відбувається лише Укрпоштою. Листи лежать по 22 дні без реєстрації, а строк відповіді рахується від моменту реєстрації – пояснює вона.
Після отримання лімітів рибалки ще мають отримати погодження від департаменту екології Одеської обласної військової адміністрації. За словами підприємниці, там листи можуть розглядати близько місяця.
Тим часом сезон не чекає. Оселедець зазвичай активно проходить у середині березня та на початку квітня, коли температура води піднімається до шести градусів.
– Оселедець поки не пішов. Але як тільки вода прогріється до шести градусів, він може піти валом. А проходить він половину березня і половину квітня. Потім уже по 5–7 кілограмів за тоню (Тоня – професійний рибальський вислів, означає один захід невода, закинули — витягли, – ред.). Наші румунські колеги вже виходять на лов. У них перепон немає – каже Щьолокова.
У Вилковому готові працювати одинадцять підприємств — це близько 150–170 човнів. Разом із Кілійською громадою йдеться приблизно про 200 човнів і до 400 людей, які чекають початку промислу. Для багатьох із них це основний і фактично єдиний сезонний заробіток.
– У нас іншої роботи немає. Люди чекали на очерет — очерет вилетів у трубу. Тепер чекають на оселедець. Це переважно літні люди. Є навіть подружжя, які разом виходять у човні – додає вона.
Дунайська асоціація риболовецьких господарств звернулася до начальника Ізмаїльської районної військової адміністрації з проханням втрутитися в ситуацію. Відповіді поки що немає.
Рибалки вже вклали кошти у човни та снасті, сплатили за ліміти, але не можуть розпочати роботу. Якщо погодження затягнеться, частина сезону буде втрачена — а разом із нею і значна частина річного доходу прибережних громад.
Раніше ми розповідали, чому ставки перетворились на калюжі, та де на Одещині можна порибалити?
Також ми писали про програму уряду, яка повинна одночасно очистити Тилигульський лиман і збільшити виробництво вітчизняної риби пеленгасу.
