Бабуся Ганна Ігнатьєва з Ананьєва 30 грудня відзначила 100-річчя.
Для частування гостей ювілярка власноруч наліпила смачних вареників та накрутила голубців. До Різдва з допомогою 72-річної доньки Ніни, яка опікується старенькою матір’ю, приготувала традиційні різдвяні страви. Ще планує покуховарити на своє улюблене свято – Великдень. Каже, що напече на всю велику родину смачних пасочок.
Дівчинка з дитбудинку
До шести літ Ганнуся, найменша дитина у багатодітній селянській родині Поліщуків, мешкала на хуторі Гроцмани, що біля села Романівка Ананьївської громади. Коли ж її матуся померла від тифу, найстарша сестра дівчинки відвела її та своїх дітей до Ананьївського райвідділу міліції, де й залишила, щоб врятувати малечу від голодної смерті.
Дівчинка зростала у дитбудинку села Кримки, на Миколаївщині. Здобувши семирічну освіту, Ганна подалася на рідний хутір, де почала працювати у колгоспі, хоча мріяла стати педагогом.
Врятувала юнака, а він став її долею
Якось далекого 1943-го року прийшов до її хати знеможений парубок з Нікополя Дмитро Ігнатьєв, який втік на залізничній станції Жеребкове з ешелону українських остарбайтерів, яких везли до Німеччини.
Останню курку, приховану від окупантів, не пошкодувала дівчина для порятунку знесиленого юнака. Зварила з неї поживний бульйон та нагодувала хлопця.
Порятувала його, як виявилось, для себе, бо навесні 1944-го, після звільнення краю від фашистів, провела Дмитра на фронт як свого судженого. Дочекалась з війни, а у 1947 році молодята стали на весільний рушник, та й до золотого весілля у любові та злагоді дожили.
Виростили синів Юрія і Сергія та доньку Ніну.
На жаль, бабуся вже двадцять літ вдовує, але втішають стареньку 11 онуків, не менше правнуків, вже й праправнучкою ощасливили. Найбільше втішається Ганна Костянтинівна онучкою, найменованою на її честь, яка ще й втілила її мрію, обравши професію педагога.
Сама ж ювілярка впродовж життя також долучалася до виховання – певний час працювала нянечкою в дитсадку «Золотий ключик».
Читайте також: «Жити довго, продуктивно та позитивно»: одесит Віктор Ерак поділився секретами довголіття
Схожі долі бабусі й онучки
Та й у сімейному житті долі обох Ганн схожі – один обранець на усе життя, і обоє пішли захищати Вітчизну. Дмитро боронив від фашистів, Іван – від рашистів. Ще один онук та один правнук бабусі Ганни мужньо захищають країну від окупантів.
Підтримує бабуся свою онуку Ганну Самотей, яка з 2014-го волонтерить для ЗСУ, започаткувавши громадську організацію «Великі серця». Тут щоденно кипить робота: усі бажаючі плетуть сітки, в’яжуть «кікімори», фасують медово-вітамінні смузі, сало, каші з м’ясом, фруктові чипси. Також крутять цигарки, які пакують у водонепроникні пакетики з написом «Заспокійливе – герою нашого часу». Потім посилки відправляють на фронт.
З нагоди 100-річного ювілею Ганну Ігнатьєву вітала вся родина. Онучка Ганна порадувала тортом. До поздоровлень долучилися представники влади. Подяку від Ананьївського міського голови і подарунки прийняла з вдячністю, а побажання прочитала сама й… без окулярів.
Ганна Костянтинівна сердечно побажала жителям рідного міста і всієї України щастя, здоров’я, добробуту і такого довголіття, як у неї.
Рідні та близькі люблять бабусю Ганну, пишаються нею. Кажуть, вона заробила у Бога своє довголіття люблячим серцем, спокійною вдачею та працьовитістю.
І сьогодні просить у Бога ананьївська довгожителька Ганна Ігнатьєва мирного неба над головою – щоб війна щонайшвидше закінчилася, а родичі живими та здоровими повернулися додому.
Читайте також: Планета довгожителів: люди золотого віку зібрались на щорічний фестиваль
