Стрес у різних формах став повсякденним явищем у нашому житті. І сьогодні головна мета вже не уникнути його, а навчитися з ним жити. Чи можна підвищити свою стресостійкість і як це зробити? Від чого залежить наша здатність справлятися з труднощами та чи можна її розвинути, розповіла лікарка-терапевтка вищої категорії Сніжана Ляшук.
Що таке стресостійкість?
Мовою офіційної медицини, стрес — це нервово-психічна реакція, яка виникає в критичних ситуаціях і спрямована на мобілізацію захисних сил організму. У побуті стресом називають фізичні, розумові та психоемоційні перевантаження. Відповідно, стресостійкість — це сукупність особистісних якостей людини, завдяки яким вона в змозі переносити ці перевантаження без негативних наслідків для здоров’я і потім досить швидко відновлюватися.
При цьому стресом для організму, що спричиняє викид гормонів кортизолу й адреналіну та відповідні фізіологічні реакції, може бути не тільки негативна, а й позитивна подія, що супроводжується сплеском емоцій і виводить людину з рівноваги.
Від чого залежить здатність протистояти стресу?
Снежана Ляшук
Ступінь стресостійкості залежить від різних чинників — внутрішніх (вроджені якості людини) і зовнішніх (навколишнє середовище). Насамперед мають значення особистісні характеристики, тип темпераменту, фізіологічні ресурси організму. Але велику роль відіграють і життєві обставини, що формують особистість: атмосфера в сім’ї в дитинстві, наявність або відсутність травмувального досвіду, особисті та робочі стосунки, спосіб життя.
Загалом психологи виокремлюють три ступені стресостійкості — високий, середній і низький. Але цю особисту особливість цілком можна змінити і за необхідності «підтягнути» до потрібного рівня.
Чи можна підвищити стресостійкість?
Якщо ви хочете підвищити свою здатність ігнорувати зовнішні подразники і залишатися спокійним у будь-якій ситуації, виробіть у себе звички, які збільшують фізичні та психологічні ресурси організму.
- Ведіть здоровий спосіб життя (більше рухайтеся, займайтеся спортом, висипайтеся, правильно харчуйтеся, пийте більше води).
- Якісно відпочивайте (читайте, гуляйте, проводьте час із дітьми та друзями, заведіть хобі — головне, регулярне підзаряджання енергією і позитивними емоціями).
- Контролюйте інформаційний потік (зведіть до можливого мінімуму перегляд новин і соцмереж, спілкування з «токсичними» людьми).
- Проживайте емоції, не залишаючи їх на потім (плачте, кричіть, бийте подушку чи боксерську грушу — важливо вчасно «випустити пару»). Пригнічені негативні емоції додатково навантажують психіку і можуть викликати психосоматичні захворювання.
- Практикуйте різні методи розслаблення: пробуйте дихальні практики, медитацію, масаж, йогу та інші техніки релаксації.
- Тверезо оцінюйте свої сили і вчіться говорити «ні». Багато людей з різних причин звалюють на себе непомірний тягар справ і турбот. Якщо таке навантаження регулярне, це призводить до хронічного стресу.
- Розділяйте обставини на ті, що залежать і не залежать від вас.
- Підвищуйте самооцінку. Заведіть щоденник досягнень, куди щодня записуйте свої навіть найменші успіхи. Також корисно складати списки справ, викреслюючи реалізовані пункти — це дає відчуття контролю над тим, що відбувається;
- Розвивайте і підтримуйте соціальні зв’язки. Не соромтеся просити про допомогу і підтримку оточуючих, тим паче — друзів і близьких. Що товариськіша людина, то впевненіше вона почувається в будь-яких життєвих обставинах.
Але якщо методики самостійної роботи над собою не дають результату і ви відчуваєте, що не справляєтеся зі стресовим навантаженням, зверніться по допомогу до психолога або психотерапевта.
Чим небезпечний стрес?
Унаслідок сильних переживань ми отримуємо підвищення артеріального тиску, прискорення дихання і серцебиття, почервоніння обличчя і напруження м’язів. Якщо це відбувається нечасто — організм здорової людини самостійно справляється із ситуативним перенапруженням і повертається в норму. Але регулярні перевантаження, що тривають місяцями або навіть роками, мають накопичувальний ефект, виснажують і вимотують тіло та психіку.
Унаслідок хронічного стресу в людини поступово погіршується самопочуття, знижується імунітет, і з часом можуть розвинутися гіпертонія, хвороби серця, цукровий діабет, патології шлунково-кишкового тракту, безсоння, тривожні розлади, депресії.
