Ключові моменти:
- Прапор Надії підняли на понад 100 вокзалах країни на знак підтримки полонених, в тому числі в Одесі;
- Ініціатива належить морському піхотинцю та експолоненому Сергію Волинському.
Чорно-білий прапор – символ очікування й сили
На головному вокзалі Одеси поруч із державним прапором з’явився ще один – особливий. Чорно-білий Прапор Надії – знак солідарності з родинами українських військових, які зникли безвісти або перебувають у полоні.
Ідея створення цього символу належить Сергію Волинському – одному з оборонців Маріуполя, який сам пройшов полон. Його мета – нагадати: боротьба за кожного полоненого триває, і ми не маємо права забувати.
«Це не просто прапор. Це – заклик не мовчати. Ми, залізничники, чекаємо своїх, і хочемо, щоб їх чекала вся країна», – каже начальник вокзалу «Одеса-Головна» Олег Кудашкін.
Працівники станції зібралися разом – почали з хвилини мовчання, заспівали гімн. У кожного – своя історія. «Мій зять воює на Харківщині, син – під Костянтинівкою. Для мене це особисте», – зізнається адміністраторка Алла Коломійчук.
На думку начальника адміністративно-господарської служби Одеської залізниці Олександра Ложнікова, залізничники з перших днів війни тримають свій фронт – і пам’ятають про кожного, хто не повернувся: «Ми з особливою повагою ставимось до тих, хто служить, і до тих, хто в полоні. Їхня доля – наша спільна відповідальність».
Читайте також: На Одещині з хлібом та сіллю зустріли бійців, повернутих з полону (фото)
Довідка ОЖ
Прапор Надії – символ, започаткований в Україні у 2025 році, щоб вшанувати пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Складається з двох горизонтальних смуг: білої (вгорі) та чорної (внизу).
Біла смуга – втілює надію на звільнення, свободу та повернення. Чорна смуга – символізує страждання, смерть і біль, пережиті у полоні. Ідея прапора належить Сергію Волинському, командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ, колишньому військовополоненому.
