Багатостраждальний Деволанівський узвіз одесити, не безпідставно, називають «канавою». Мабуть, це найбільш зруйнована вулиця у центрі міста. Нею здавна бурхливі зливові потоки мчали на Митну площу. Від перших проектів у 2015 році до реального початку реконструкції спуску перейшли лише у 2020 році. Чи допоможе оновлений узвіз розвантажити транспортні артерії Одеси, які одесити хотіли б бачити колишню «канаву», і як слід забудовувати історичний центр міста, дізнавалася «Одеське життя».
Вже не «канава»
Проекти з благоустрою Деволанівського узвозу з’явилися ще у 2016 році. Генеральний план Одеси, затверджений 2015-го, передбачає появу на цій території «нежитлових споруд громадського користування» — спортмайданчиків, галерей, клубів. Але для того, щоб встановлювати тут старовинні ліхтарі та облаштовувати зелену зону «канаві» потрібен був капітальний ремонт. Знайти для нього кошти в мерії змогли лише 2020-го.
Реконструкції узвозу не змогла перешкодити навіть війна. На сьогодні тут замінено всі комунікації – водопровід, каналізація, електромережі. Змонтовано нову ділянку магістрального газопроводу. Відновлено зливові колектори. У тому числі – модернізовано стічний колектор, збудований ще в XIX столітті. Знаходиться він безпосередньо під проїжджою частиною. Щоб виключити вплив на нього опадів та автомобілів, реконструйований колектор повністю «накрили» новою бруківкою з монолітного залізобетону. І сьогодні «кановий» Деволанівський узвіз вже ніяк не назвеш. Митну площу не підтоплює навіть під час сильних опадів.
Залишилося облаштувати тротуари, покласти асфальт, налагодити вуличне освітлення вздовж усього спуску.
Всі роботи в мерії планують закінчити до кінця поточного року. А потім на Деволанівському узвозі буде розроблено схему руху транспорту та нанесено дорожню розмітку.
Реконструкція Деволанівського узвозу мало що вирішить
Реконструкция сегодня
Включення Деволанівського узвозу до дорожньо-транспортної системи міста дозволить значно розвантажити Польський узвіз, що веде до найбільшого спального району Одеси, стверджують у мерії.
Справді, відновлення транспортного руху Деволанівським узвозом допоможе, хіба що, розвантажити Польський узвіз для легкових авто, вважає автор сайту «Міський транспорт», транспортний експерт Олександр Вельможко. Адже використовувати його можна лише для легкового транспорту. Крупногабаритний під Новиковим мостом, що знаходиться над спуском – найстарішим в Одесі, просто не пройде. Та й маршруткам їздити під ним небажано.
— Я думаю, що транспортного завдання оновлений Деволанівський узвіз ніяк не вирішить, — вважає голова транспортної комісії міськради Петро Обухов. — Він упирається у своїй верхній точці на вулицю Єврейську, яка перебуває у гнітючому стані і в принципі ні з якими магістралями не пов’язана. Тому не думаю, що упорядкування якось сильно збільшить рух на ньому. Швидше ми отримаємо тут довге безкоштовне паркування.
Зараз, на думку Обухова, в Одесі немає такої проблеми з трафіком, яка була до повномасштабного вторгнення. Зокрема, на вулиці Польській немає заторів — через те, що Приморською дозволено лише транзитний проїзд.
— Якщо у дорожній рух знову стане таким, як у 2021 році, може, тоді буде сенс перенести на Деволанівський узвіз, маршрути, що йдуть вулицею Польською, — припускає голова транспортної комісії. — Але я не впевнений, що це буде зручним для пасажирів.
Що робити з розвалинами на узвозі
Загалом, зважаючи на все, розвантажити транспортні артерії міста оновленому Деволаноському узвозу не особливо вдасться. Втім, розчистити сміттєзвалище в історичному центрі, внесеному до списку ЮНЕСКО, – завдання, без сумніву, теж необхідне. Але для того, щоб відновити цю, м’яко кажучи, депресивну територію, в першу чергу, міській владі необхідно узгодити свої дії з власниками будинків, що там знаходяться. А на Деволанівському узвозі власники є практично у всіх напівзруйнованих будівель. І без їх відома мерія з чужою нерухомістю нічого робити не має права.
— Ці ділянки, ці будівлі — частина міста. І місто повинне мати інструменти — і батіг, і пряник – для їхніх власників, щоби щось там будувалося, робилося. Тому що бути власником руїн і сміттєзвалища в центрі міста — загалом це караюча річ, — переконаний член Асоціації архітекторів Одеси Микола Чепелєв. — Місто, я думаю, за бажання, могло б впливати на цих власників, щоб там якийсь процес запустився.
І мер Одеси, судячи з його заяв, має намір це питання вирішувати. А куди дінешся, якщо до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нарешті потрапили.
Як планується розвивати Деволанівський узвіз
Тим часом якогось серйозного проекту розвитку Деволановського узвозу на сьогодні немає. Принаймні від міськради жодної інформації з цього питання ми не отримали.
Щоправда, ще у 2016 році одеський урбаніст, а сьогодні нардеп Олександр Горенюк розробив проект ревіталізації – повернення до життя — Деволановського узвозу під назвою «Подмостовье ». Він запропонував міській владі створити там яскраву прогулянкову зону з кафе та магазинами, де проводитимуться різноманітні фестивалі та ярмарки. Фасади будівель тут мають бути непомітними, новобудови — зводити не вище за чотири-шість поверхів, а шляхи з мостів на територію спуску обладнати сходами.
В управлінні архітектури та містобудування проект розглянули та представили свій – із зеленими насадженнями та вуличними меблями.
Але сьогодні про пішохідну зону вже не йдеться.
— На Деволанівському узвозі не з’явилося жодного нового дерева — хоча для цього є місце. До того ж мені не подобається, що цей ремонт здійснено без урахування сучасних тенденцій у містобудуванні. Там, наприклад, не передбачено велодоріжки, місцями тротуар для пішоходів завширшки буквально пів метра, — зазначає Петро Обухов. — Щодо території – це питання до власників будівель. Ми не можемо особливо впливати на те, що там буде. Єдине – після включення Одеси до списку ЮНЕСКО усі будівельні роботи та всі зміни потрібно узгодити з міністерством культури.
Без «атлантів» та «бароко»
Як у нас узгоджують будівельні та «руйнівні» роботи з міністерством культури, можна простежити за долею «покійної» друкарні Фесенка. Знову ж таки, власники, зрозуміло, захочуть свій інтерес дотриматися. І, коли влада порозуміється з ними, нахлинуть у мерію забудовники…
Як же будувати в історичному центрі міста? Своєю думкою щодо цього непростого питання з нами поділився архітектор, викладач Одеської державної академії будівництва та архітектури Андрій Черненко.
— Питання про те, як будувати в історичній забудові, викликає масу суперечок. Причому не лише серед небайдужих городян, а й у професійному середовищі, — зазначає архітектор. — Існує думка, що необхідно будувати будинки в історичному центрі виключно в стилі історизму, спираючись на архітектуру «старої Одеси». У результаті ми маємо потворні висотки з приліпленими виродками «атлантами», вульгарні загравання з декором бароко чи модерну, навішені на продиктовані бізнесом пропорції.
Дослідження на цю тему, за словами Андрія Черненка, в Архітектурно-художньому інституті ОДАСА ведуться протягом багатьох років. І дуже часто аналізи та проекти присвячені саме Деволанівському узвозу. Останнім часом пошуки проводяться, найчастіше, спільно з профільними вишами Італії та Німеччини.
— Чітко вивірені пропорції, вивчені містобудівні та геологічні умови, аналіз інфраструктури, соціологія, сучасний декор і пластика — всі ці фактори стали основою кращих дипломних проектів наших студентів. Саме завдяки таким проектним рішенням можна отримати гідну сучасну архітектуру, інтегровану в історичний ареал, — переконаний архітектор.
Ймовірно, проектів забудови Деволановського узвозу буде чимало. Одеситам залишається сподіватися, що переможе найкращий. І народний топонім «канава» залишиться лише в історії Одеси.
Читайте також:
