Багато хто ще пам’ятає «центральний овочевий» на Дерибасівській, правда? Беру в лапки, бо назва ця – одесько-народна (на Дерибасівській усе «центральне»). Одесити цей магазин дуже любили. Він був там, де потім розташовувався «Стейк-хаус» з коровою Роминою поруч. Немає вже ні Стейк-хауса, ні корови Роміни… А ось Овочевий з’явився. Щоправда, як ресторан, який займає лише частину колишнього «центрального» овочевого.
Так, ясна річ, вийшов правильний рекламний хід. Відкриття нового магазину за сьогоденням, коли місто живе на воєнному станi – рідкість. Тим паче, на Дерибасівській. І як же приваблює назву – Овочевий! Начебто величезний магазин «Овочі. Фрукти» повернувся на колишнє місце… Багато хто посміхається, проходячи повз новинку з духом давньої вже одеської історії.
Ну і якщо вже ми заговорили про те колишнє овочеве, то ось кілька фактів про нього.
До революції це був квітковий магазин. Краєзнавець та екскурсовод Євген Гринкевич, проводячи екскурсію Дерибасівською, розповідав, що на цьому місці позаминулого століття розташовувався квітковий магазин. А при ньому був навіть… готель для квітів. Виїжджав багатий одесит до Ніцци, а квіти на слуг залишати не хотів. Ось і здавалася жива краса у квітковий готель.
Ну а овочевий, що з’явився набагато пізніше, на Дерибасівській був магазином знаменитим. У ньому продавалися овочі, фрукти, морепродукти, соління, соки та сухофрукти.
Пройшлася краєзнавчими групами у Facebook, зайвий раз переконалася, що одесити і досі з теплом (і не тільки: у кожного свої спогади про нього) відгукуються про «центральний» овочевий:
«Пам’ятаю, як по вітринному склу спадав водоспад».
«Якщо порівнювати з іншими магазинами, то асортимент був там набагато кращим. Наприклад, там провесною продавали тепличні огірки (ніде більше їх не було, навіть на Привозі). Я говорю про 1981-82 роки. Я, пам’ятаю, стояла у довжелезній черзі по огірки, зелену цибулю… Коли щось пристойне «давали», то були великі черги…».
Там було брудно, сиро. Пахло капустою. Асортимент радянський, а який ще?»
«Ви маєте рацію… Я теж пам’ятаю бруд, вогкість і запах капусти. Черги навіть за радянським асортиментом, плюс «ввічливі» продавчині та лайку».
«А які гарні квіти стояли у величезних діжках! Вони випромінювали найніжніший аромат. Потім я дізналася, що ці рожеві квіти називаються рододендронами».
«Пам’ятаю, там була велика підвісна вага, на якій зважували овочі. А ще там дуже пахло кислою капустою та огірками».
«Здається, найсмачніший томатний сік продавався саме там».
«На подвір’ї, позаду магазину був підвал. У 1972-73 рр. учні Торгово-кулінарного училища, коли відпрацьовували практику, то відпочивали там і складали там іспити з практики. Кабінет був дуже затишним і кожен мав своє крісло… А потрапити на роботу в такий магазин було удачею».
Ну а тепер – сьогодення. «Відроджений» Овочевий – це ресторан на тій же Дерибасівській, 20, з «таки одеською кухнею». І, до речі, в його оформленні використані знамениті трилітрові банки з соліннями – як пам’ять про те саме «центральне» овочеве на головній вулиці міста.
Фото автора, фото овочевого з минулого – ресурс «Стара Одеса у фотографіях»
