В історії кожного народу обов’язково були привілейовані воїни, здібності яких виходили за межі звичайного військового мистецтва. Про їхню непереможність розповідали легенди, а пам’ять про них пережила епохи та увійшла до міфів. Були такі воїни та в Україні. Їх називали козаками-характерниками.
Як готували козаків-характерників?
Історики вважають, що коріння характерництва потрібно шукати в давнину. Ще воїн князя Ігоря на ім’я Дубежич вирушив у подорож Азією, звідки привіз дивовижні знання та вміння. Однак після запровадження християнства ці знання стали вважатися богопротивними, тому охочих опанувати їх було небагато. Що ж до безпосередньо характерників, існує припущення, що вони були спадкоємцями волхвів, змушеними після хрещення Русі тікати на Хортицю від переслідувань князя Володимира. Їх готували у дитинстві.
Про здібності характерників у народі ходили легенди, а самі здібності дивували навіть досвідчених козаків. Козаки-характерники були обраними воїнами, елітою війська, багато хто з них входив до козацької старшини, зберігав культуру, традиції. До ролі характерника людини готували з дитинства – серед сотень дітей присвячені обирали тих, хто міг мати особливі здібності.
Що таке “козачий спас”?
У народі козаків-характериніків уважали магами. Саме козаки-характерники створили особливу техніку бою, яка отримала назву козачий спас. Таку ж функцію виконували й інші козацькі єдиноборства, елементи яких увійшли до народних танців. Це було не лише бойове мистецтво, а й, як були впевнені у народі, справжня магія. Ну а сучасною мовою це можна назвати психологічним впливом на ворога.
У польських літописах збереглися розповіді про те, що будь-який козаків-характерників міг відчути, коли в нього летить куля, – у нього холоділа потилиця і він легко ухилявся від неї. Також характерники вміли знаходити скарб, замовляти рани, повертати до життя мертвих, а також наводити «ману» на ворогів. Якщо в тактичних цілях потрібно було сховатися від переслідувачів, козаки захищали себе списами та входили до особливого психоенергетичного стану. Противник, приймаючи їх за зарості очерету, проходив повз.
Стаття на тему: Козаки на Одещині: де гуляв козак Голота?
У Київській Русі були жінки-воїни?
Як відомо, жінок на Січ не допускали, бо єдиною коханою козаком мала бути свобода. У козацькому середовищі любов вважалася долею слабких – вона відбирала у характерника енергію та силу, необхідні в бою, і вела його до загибелі. Проте тим дивовижніше, що серед характерників були жінки, які мали ті ж здібності, що й чоловіки-козаки. І це історичний факт: в одному із козацьких поховань із восьми характерників, яких ховали за особливим обрядом, було дві жінки.
Представниці слабкої статі, які мали незвичайні здібності, цінувалися ще в Київській Русі, там їх називали «поленицями». Такі спеціально навчені «амазонки» входили навіть у дружину київського князя Святослава Ігоровича. У мистецтві бою вони ні в чому не поступалися чоловікам, і навіть більше – вміли багато такого, що було недоступне звичайному воїну. Вони не гірше за чоловіків володіли бойовими мистецтвами, мали здатність до лікування і ясновидіння. Вимоги до таких жінок були не менш жорсткими – вони назавжди мали зберегти цнотливість та забути про сімейне щастя.
Монгольських воїнів налякали «млином»
Існує легенда, що під час нашестя частина монгольської армії, що складалася приблизно з 20 тисяч чоловік, натрапила на невеликий загін козаків і була знищена майже повністю. Небагато вцілілі монголи з жахом розповідали, що козаки могли зловити на льоту стрілу або ухилитися від неї, а боролися двома мечами, стоячи на коліні. Самі козаки цей прийом називали «млин».
Коли в Україні відзначають День козацтва?
День козацтва в Україні святкують 14 жовтня. Цього дня також святкують День захисників та захисниць України та Покров Пресвятої Богородиці.
Раніше ми розповідали, як українські козаки Одесу будували.
Ірина Сорокіна
Фотографії з відкритих джерел
