За новоюліанським календарем 21 квітня 2024 року православні шанують пам’ять священномученика Януарія і тих, хто з ним. За старим стилем у свято сьогодні апостола від сімдесяти Родіона. А цього дня треба прибирати в хаті.
Преподобна Марія Єгипетська: історія покаяння та спасіння
21 квітня – день пам’яті преподобної Марії Єгипетської. Святу згадують на п’ятий тиждень Великого посту, тому дата однакова для старого і нового календаря.
Народжена в Єгипті, Марія в юному віці вирушила до Олександрії, де протягом 17 років вела розпутний спосіб життя. Її душа була затьмарена гріхом, а серце сповнене розкаяння.
У 30-річному віці, ведена невидимою силою, Марія приєдналася до групи паломників, що прямували до Єрусалима. Там, біля храму Гробу Господнього, вона відчула незрозумілий опір, немов якась невидима сила не пускала її всередину. Зі сльозами та молитвою звернулася вона до ікони Богородиці, і лише після цього змогла увійти до храму.
Внутрішній голос прошепотів їй: “Якщо перейдеш за Йордан, то знайдеш блаженний спокій”. Ці слова стали для Марії дороговказом. Перейшовши річку, вона ступила на шлях покаяння та самотності, який тривав 47 років.
Життя в пустелі було суворим. Марія жила в печері, харчувалася травами та плодами диких дерев, а дні проводила в молитві та покаянні. Її душа прагнула очищення, а серце – прощення.
Лише одного разу, через багато років, Марія зустріла ієромонаха Зосиму, якому відкрила свою таємницю. Зосима, вражений щирим каяттям Марії, пообіцяв принести їй причастя через рік.
Наступного року, прийшовши до того місця, де вони зустрілися, Зосима з подивом побачив, як Марія перейшла Йордан по воді, немов по суші. Він причастив її, а через рік, знову відвідавши пустелю, знайшов тіло Марії, яке було поховане левом.
Мученицька слава святого Януарія та його сподвижників
За часів жорстоких гонінь на християн, розпочатих імператором Диоклетіаном, прийняли мученицьку смерть святі: священномученик Януарій, диякони Сосій, Фавст і Прокул, читці Дисидерій і Акутіон, а також мирянин Євтихій. Їхні подвиги та непохитна віра стали сяйвом у темряві тих часів, надихаючи й досі багатьох людей.
Святитель Януарій, незважаючи на жорстокість правителя Тимофія, відкрито сповідував віру в Ісуса Христа. Кинутий до розпеченої печі, він, подібно до вавілонських отроків, вийшов звідти неушкодженим. Це диво не похитнуло серце мучителя, і він наказав бити Януарія залізними прутами.
Під час цих страждань за свого єпископа ридали диякон Фавст і читець Дисидерій. Їхні сльози не залишилися непоміченими, і язичники, розпізнавши в них християн, кинули їх до в’язниці. Там вони приєдналися до інших сподвижників віри: дияконів Сосія та Прокула, а також мирян Євтихії та Акутіона, які вже раніше були ув’язнені за сповідування Христа.
Наступного ранку всіх мучеників вивели на арену цирку, де їх мали розтерзати дикі звірі. Проте, на подив публіки, звірі не заподіяли їм шкоди. Розлючений Тимофій, звинувативши християн у чаклунстві, одразу ж осліп. Зцілення прийшло до нього лише після молитви священномученика Януарія.
Однак душевна сліпота не покинула мучителя. Одержимий люттю, він знову звинуватив християн у чаклунстві та наказав відсікти їм голови. Мученицьку смерть вони прийняли за містом.
Тіла святих з почестями забрали християни з сусідніх міст. Кожне місто прагнуло мати свого заступника перед Богом, тому тіла розділили. Жителі Неаполя з благоговінням прийняли мощі священномученика Януарія, які й досі зберігаються в цьому місті.
Історія цих святих мучеників – це свідчення сили віри, яка може подолати будь-які випробування. Їхні подвиги й досі надихають людей на стійкість у вірі та щире служіння Богу.
За старим стилем у православніх сьогодні згадують – пам’ять апостола від сімдесяти Родіона.
Народні традиції 21 квітня
В народі 21 квітня називали Проклов день. Народні традиції, пов’язані з ним, тісно переплетені з турботою про дім та процвітання господарства. Вважалося, що саме в цей день прибирання в оселі має особливу силу: воно не лише очищає фізичний простір, але й позбавляє від негативної енергії, роблячи атмосферу в домі затишною та доброзичливою. Люди ретельно мили підлогу, вікна, прали штори та постільну білизну, а також оновлювали набивання в подушках і матрацах.
Селяни в цей день з особливою увагою ставилися до посівів овочів. За погодними прикметами вони визначали, чи підходить час для посадки. Дощ і мокра земля віщували невдачу, тому роботу відкладали на тиждень.
Жінки вирушали до лісу, збираючи дикі трави, бруньки та вільхові сережки. Ці дари природи потім використовувалися в народній медицині для лікування та профілактики різних захворювань.
21 квітня також знаменувало закінчення сезону збору березового соку. Цей цілющий дар природи пили протягом весни, щоб зміцнити імунітет та покращити загальне самопочуття.
Важливо зазначити, що в цей день не рекомендувалися далекі подорожі. Місцева мінливість погоди, розливи річок та небезпека загрузнути в багнюці робили такі поїздки ризикованими.
Іменини 21 квітня
- День ангела за новоюліанським календарем сьогодні святкують Олексій, Денис, Іван, Максим, Микола, Олександр, Теодор, Федір, Яків, Ян,
- За старим, юліанським — Юлія, Іларіон, Іван, Родіон, Йосип, Ярема, Яків, Лука.
