«Одеське Життя» розповідала минулого року про Юрія Гусєва, колишнього директора Укроборонпрому. Пішов він із компанії зі скандалом та звинуваченнями в некомпетентності. Тим дивовижнішим є його нове призначення послом в Азербайджані. Чи потрібний Україні такий посол, у своєму блозі розбирає наш постійний автор Валерій Боянжу.
Мій попередній матеріал в «Одеському житті», що стосується Юрія Гусєва, називався «Проблемний Укроборонпром: погляд із Херсона та Одеси». Він був опублікований 29 червня 2023 року, і – буду відвертим – я тоді був упевнений, що навряд чи ще з’явиться інформаційний привід, аби згадати Юрія Гусєва.
Тоді, у червні, привід був, і дуже вагомий: цього героя багатьох моїх публікацій Кабмін звільнив з посади керівника Укроборонпрому (УОП). Звільнив за власним бажанням. Такою принаймні була офіційна версія. Наскільки вона відповідала реаліям, можна лише здогадуватися, хоча, будучи, як кажуть журналісти, «в темі», зробити це нескладно («як два пальці об асфальт» – кажуть у народі).
Що це за багато моїх публікацій? Ні, я ніколи не «косив» під великого фахівця у справах УОП, не надував для солідності щоки: ось, мовляв, моя експертна думка з цієї теми. Просто будучи журналістом та шеф-редактором популярної на Херсонщині газети, я неодноразово оцінював роботу цього пана на його попередній посаді – голови Херсонської облдержадміністрації – від його призначення влітку 2019-го до «вигнання» у грудні 2020-го.
Так, вигнання я «залапкував», але з поставленим стандартним завданням – підняти Херсонщину вище за плінтус – Юрій Гусєв не впорався. Та ніхто, власне, і не очікував особливих трудових подвигів від 18-го (це не друкарська помилка!) за роки Незалежності голови регіону. Прохідний двір, а не область!
Ні, звичайно ж, Юрій Гусєв чимось та запам’ятався, вже як мінімум – херсонським журналістам. Якось Президент Зеленський після контактів з однією з країн арабського Сходу (на мою думку, це були Емірати) оголосив, між іншим, що там «прикольне» міністерство є – міністерство щастя. Ну сказав і сказав… Але Гусєв відреагував блискавично (Брюс Лі «відпочиває»!): раз у якихось там Еміратах щастям керують – тож і на Херсонщині! Так у штаті «білого дому» з’явилося Управління щастя: реальні 11 осіб були дуже щасливі від високих окладів (не пишу заробітної плати, тому що роботою там і не пахло).
А ще Юрій Гусєв запам’ятався любов’ю до демонстрації своїх шкарпеток з качечками (гусями?). Він робив це дуже елегантно за першої ж нагоди, в позі «сидячи» задираючи брючини. Ну і якусь дівчину завіз із якогось центрального телеканалу – щоб наставила на шлях істини місцевих журналістів і не в останню чергу автора цих рядків, які не з належним пієтетом писали про «непосильну працю» губернатора Гусєва.
Невдовзі вона, несолоно нахлібавшись, ретирувалася. А потім і Гусєв, що став ексгубернатором, відбув у керівне крісло УОП, забезпечивши відвисання від здивування щелеп у багатьох херсонців, які грамотно оцінили його губернаторство.
Даючи оцінку керівництву Гусєвим УОП, дещо зміню тон розповіді, бо я не інсайдер у цій темі (на відміну від херсонської) і можу говорити про неї, ґрунтуючись лише на компетентних думках експертів із загальноукраїнських ЗМІ, яким я довіряю.
Так от, квінтесенцію цих думок навів 28 червня 2023 сайт «Ділова столиця» з посиланням на близький до Банкової ТГ-канал «Вертикаль»: «Нарешті звільнили дилетанта Гусєва!» Мотивування – імпотенція життєво важливого для збереження України «УОП» у частині, що стосується виконання основної його функції – нарощування виробництва озброєння.
Напевно, щонайменше чимала частка істини є в такій оцінці діяльності Юрія Гусєва – бо це повністю корелюється з його підходом до роботи на посаді голови Херсонської ОДА.
З того часу, як його «пішли», минуло трохи більше півроку, і ось що нещодавно, 25 лютого, повідомив «Обозреватель»: протягом 2023 року оборонна промисловість України зросла в 6 разів. Обсяги виробництва утричі перевищили показники 2022 року.
Що ж, виходить, що Юрій Гусєв «осоромився» вже на другій відповідальній посаді? Можна було б сказати: гаразд, проїхали. Піде собі людина у приватний бізнес, як це, до речі, зробив його попередник – теж херсонець Роман Романов, який керував УОП «з подачі» Петра Порошенка.
Аж ні, ось надзвичайна новина, надзвичайний інформаційний привід для чергової згадки Юрія Веніаміновича Гусєва: Указом Президента Зеленського від 22 лютого його призначено… Надзвичайним і Повноважним Послом України в Азербайджанській Республіці.
«Шоб я не мучився!», як кажуть в Одесі. Знову ж таки, я не експерт у цій темі, але навіть на рівні простого обивателя вважаю, що слово «Посол» недарма пишеться з великої літери, і ця робота не для лузерів, особливо під час війни.
Як казав ільфо-петровський герой із «12 стільців», «Трамвай збудувати – це вам не ешака купити!» Так, служити своєю витікаючою кров’ю країні е Послом – це вам не хухри-мухри! Чехія, до речі, куди Гусєв хотів, щоб його послали, подейкують, відмовила йому у видачі агремана (у перекладі з французької так називається документ про згоду прийняти Послом конкретну персону). Азербайджан, виходить, погодився.
Обидві ці держави є серйозними постачальниками зброї. З Чехією, здається, простіше: НАТОвська, сусідська, європейська країна. Азербайджан? «Схід – справа тонка, Петруха». На Азербайджан «зав’язані» багато великих планетарних гравців і ставки там – нікуди.
Туреччина, Ізраїль, Китай, США, Вірменії. Ну і звісно ж ерефія, яка зрадила в ОДКБ Вірменію заради покращення відносин із Азербайджаном. Тут око та око потрібне Послу України, досвід дипломатичний.
Адже в дипломатії як: тобі сказали «Так», а ти маєш чути «Можливо». Сказали «Може бути» – повинен чути «Ні!». А прямо «Ні» тобі й не скажуть – це ж дипломатія… Ну і плюс до цього президента Азербайджану Ільхама Алієва палець у рот не покладеш – серйозний діяч.
З ним «не проканає», як у шведського посла з кіношним Іваном Васильовичем: віддавай Кемську волость! І у відповідь: ну хай забирає. Ні, тут потрібна найвища проба дипломатія. Генрі Кісінджер, який нещодавно пішов у світ інший, сказав якось, що «дипломатія це мистецтво приборкувати силу». Що ж, щиро віритимемо, що Посол Юрій Гусєв володіє навичками такого мистецтва – принаймні так вирішив наш шановний Президент.
Читайте також: Зміна керівництва ЗСУ: хто звільнився і хто прийшов на їхнє місце.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
