Ключові моменти
- Юрій Захарчук — український пожежник, який врятував Болгарію від численних катастроф, зокрема організував гасіння величезної пожежі в Народному театрі Софії.
- Він став «Пожежником ХХ століття» в Болгарії, отримавши численні нагороди за свої героїчні вчинки.
- Захарчук створив сучасну систему пожежної служби в Софії, застосувавши новітні технології та організувавши роботу команди, яка здобула репутацію однієї з найкращих у Європі.
- Його гасінням пожеж у Софії і Болгарії рятувалося безліч життів, зокрема в роки бомбардувань під час Другої світової війни.
Болгари пам’ятають, а в Україні майже не знають
Болгари дотепер з теплотою і вдячністю згадують ім’я Юрія Захарчука. 1999-го року Міністерство внутрішніх справ Болгарії оголосило його «Пожежником ХХ століття». В День пожежника до могили «Лицаря пожежної честі» приносять живі квіти.
Площа біля Дирекції пожежної охорони міста Софія носить його світле ім’я.
Лише в рідній Україні про її славного уродженця пожежника Юрія Захарчука мало хто знає та пам’ятає.
Лише в експозиції Ананьївського історико-художнього музею імені Євгена Столиці зберігається світлина бравих вогнеборців у мідних касках зі своїм командиром Юрієм Захарчуком.
Як пожежна частина від недопалка згоріла
Ще шістнадцятирічним добровольцем Юрій Захарчук долучився до пожежної справи. Рятував рідний Київ від вогненної стихії, створив пожежні команди в Ананьєві та Тузлах на Одещині, Житомирі, Стамбулі, Софії та по всій Болгарії.
Повітовий Ананьїв до появи в 1909 році Юрія Захарчука регулярно потерпав від нищівних пожеж, а з вогнем фактично боролися містяни з відрами.
Новопризначений брандмейстер*, який встиг здобути юридичну й військову освіту, одразу налагодив роботу пожежного підрозділу, що користувався кінною тягою, й невдовзі створив ще один.
Після Ананьєва Захарчук переймався пожежним захистом в Тузлівській волості, що у Буджаку, а опісля – у Житомирі. Ймовірно, у 1911 році. Саме тоді вщент згоріла одна з пожежних частин, добряче насмішивши житомирян. За спогадами очевидців, коли пожежники поїхали на виклик, черговий закурив і ненавмисне підпалив сіно, заготовлене для коней, тож, повернувшись, вони застали лише згарище.
Юрію Захарчуку довелося добряче потрудитися, щоб відновити роботу пожежної команди Житомира, навести лад та армійську дисципліну.
Війна на боці «білих» та втеча до Туреччини
Громадянська війна 1917-1921 років поставила хрест на його кар’єрі пожежника в Україні.
Тож капітан Захарчук, примкнувши до білих, відважно воював з «червоними» в лавах білогвардійського війська Павла Врангеля, який навіть допомагав Українській Народній Республіці озброєнням та амуніцією.
Кровопролитне збройне протистояння завершилося перемогою більшовиків. У листопаді 1920-го залишки білогвардійців, половину яких складали українці, евакуювалися з Криму до Константинополя.
Осівши у Стамбулі, офіцер Захарчук, щоб не сидіти без діла, запропонував туркам організувати в європейській частині Стамбула Бююк-Дере пожежну команду, оснастивши всім необхідним.
Та ентузіазм українського пожежника «розбивався» об східний менталітет мусульман, бо коли траплялася пожежа, турки не гасили її, а просто сідали неподалік навпочіпки та молилися Аллаху.
Як разом із царем людей рятували
Возз’єднання з дружиною і дочкою, яких одеські контрабандисти таємно переправили з окупованої більшовиками України до Туреччини, спонукало Юрія Захарчука перебратися в Болгарію.
Карколомній кар’єрі брандмейстера у слов’янській країні посприяла нищівна пожежа, яка трапилася ввечері 11 лютого 1923 року в столичному Народному театрі. Коли його будівлю охопило полум’я, українському пожежнику вдалося вгамувати паніку і з підоспілим царем Борисом організувати евакуацію глядачів й артистів та запобігти численним жертвам.
За професіоналізм та героїзм Юрія Захарчука призначили командиром пожежної служби Софії, протипожежний арсенал якої на той час складався з декількох возів із бочками з водою.
І коней навчив дисципліні
Насамперед брандмейстер запровадив позмінний режим роботи пожежних команд, стройову підготовку, навів у пожежній службі суворий армійський порядок. До появи спецавтівок навіть видресирував коней при сигналі тривоги одразу ставати між дишлами возів, біля свого бареля з водою.
На другому поверсі пожежного депо Юрій Захарчук обладнав пристойне житло, особисто патрулював місто та долучався до гасіння пожеж, неодноразово ризикуючи своїм життям.
На пожежі він виїжджав на білосніжному жеребці з двома кінними сигнальниками, а потім – на авто, оснастивши вогнеборців столиці новенькими пожежними автомобілями «Рено».
Навіть побутувала приказка: «Юра Захарчук з’являється на пожежу за п’ять хвилин до її початку!».
Створивши філії пожежної служби у віддалених від центру столиці місцях, брандмейстер Софії невпинно запроваджував нововведення й технічні новинки. Так, болгарські вогнеборці були оснащені сучасними газовими масками, а команда – двома комплектами азбестових костюмів для гасіння пожежі в її осередку.
Добровольчі пожежні загони він переформатував у національну структуру, а штат збільшив до майже восьми тисяч фахівців, забезпечивши їм ранній вихід на пенсію та високу фінансову допомогу. Чим підвищив суспільний престиж пожежників.
Також Захарчук деполітизував пожежників країни. Враховуючи гіркий досвід українців, ввів сувору умову для своїх співробітників – не бути членами партії, усвідомлюючи, з чим пов’язана політика.
Виплекані ним кадри продовжували його справу в інших болгарських містах. Юрій Захарчук проводив роз’яснювальну та освітню роботу на тему пожежної безпеки на «Радіо Софія» та друкував статті в журналі «Пожежна охорона».
За короткий термін головний брандмейстер Болгарії підняв пожежну службу в Софії та країні до рівня однієї з найкращих в Європі, яка за ефективністю та дисципліною перевершувала пожежні служби провідних країн.
«Я чесно служив Болгарії 20 років»
Жителі Софії від старого до малого знали і любили українського емігранта Юрія Захарчука, відповідального за всю пожежну охорону країни.
Завдяки його професіоналізму та самопожертві були врятовані тисячі болгар, їхні пожитки та прекрасна столиця. Особливо у 1943-1944 роках, коли Софію з лиця землі намагалися стерти десятки англійських бомбардувальників.
Пожежник-українець, ставши героєм Болгарії, удостоївся понад 20 болгарських і зарубіжних нагород, був почесним гостем на коронації англійського короля Георга VI, а імператор Ефіопії просив його організувати пожежну службу в Аддис-Абебі.
Серед численних відзнак Юрія Порфировича – орден «За цивільні заслуги», Лицарський хрест з короною, Офіцерський хрест та Лицарський хрест ордену Святого Олександра. Однак він найбільше пишався орденом «Болгарської вдячності», яким за період незалежності Болгарії від османів було нагороджено лише три людини.
З усіма цими регаліями й поховали очільника пожежної охорони Болгарії Юрія Захарчука, який покинув світ Божий 10 вересня 1944 року, коли владу в країні захопили комуністи і радянські більшовики.
Знаючи, на які знущання і варварство здатна ненависна йому радянська влада, він, не бажаючи бути репресованим і закатованим, як пізніше і двоє його помічників, холоднокровно застрелився.
У посмертній записці написав: «Я чесно служив Болгарії 20 років. Я не брав участі в жодних політичних справах. Я люблю Болгарію. Привіт моїм колегам-пожежникам».
На подив багатьох, новий політичний уряд Болгарії дозволив захоронити пожежника-українця з усіма почестями.
*Брандмейстер – начальник пожежної команди
Цитата
Своїм підлеглим Юрій Захарчук завжди казав: «Пожежник блищить не своєю каскою, а своїм духом та професіоналізмом!» і доповнював: «Гуманність професії не в готовності пожертвувати собою, а в умінні перемогти вогонь і врятувати ближнього».
Довідка «ОЖ»: цікави дати і події
Юрій Порфирович Захарчук — видатний український пожежник, родом з Одещини, який залишив значний слід у професії. Народився 26 листопада 1890 року в Києві, а перші кроки в рятувальній справі зробив ще в підлітковому віці. Вже в 16 років він став членом пожежної команди, а згодом очолив рятувальні підрозділи в Житомирі та на Одещині. Найбільше визнання Захарчук здобув у Болгарії, де створив одну з найефективніших пожежних служб Європи. Його кар’єра стала прикладом відданості та професіоналізму
- 1931-го при столичній пожежній службі створена «Рятувальна станція» – прообраз швидкої медичної допомоги з машиною-лазаретом.
- 1932-го Софійська пожежна команда посіла перше місце за швидкістю та дієздатністю в Європі, перемігши педантичних німців.
- 1934-го Юрія Захарчука призначають ще й головним пожежним інструктором Міністерства внутрішніх справ і народного здоров’я, що рівнозначно посаді начальника Пожежної служби Царства Болгарського, якої на той час не існувало.
Читайте також:
- «Щит громади»: як у селах Одещини борються з вогнем і «шахедами»
- Робота на межі: як працюють рятувальники в селах Одещини
- В одеських рятувальників з’явився незвичайний помічник – гаситиме пожежі (фото)
