Міністерство освіти та науки продовжує впроваджувати багато різних змін. Тому батькам доведеться призвичаюватись до них разом із дітьми. На спокійне життя годі сподіватись.
Увага до першокласників
З 1 вересня 2024 року максимальна наповнюваність початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти може становити не більше 24 учнів (відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному (чергування очного й дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів.
Наповнюваність класів, які вчаться дистанційно, може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.
З вересня 2024 року курс із соціально-емоційного навчання з назвою “Уроки щастя” впроваджуватимуть для дошкільнят та учнів 1-х класів. Він базується на американській програмі із соціально-емоційного навчання Well-Being, яка була перекладена та адаптується українськими фахівцями в галузі психології та освіти з урахуванням перебування дітей в Україні під постійним впливом стресу війни.
На уроках щастя дітей вчитимуть турбуватися про власне ментальне здоров’я і добробут навколишніх. курс передбачатиме розвиток навичок саморегуляції емоцій, стресостійкості, вирішення конфліктів та конструктивної взаємодії із суспільством. Тренувати ці навички учні зможуть одразу під час занять, використовуючи матеріали курсу. Цей предмет не буде обов’язковим і його не вивчатимуть окремо, а інтегрують в інші предмети.
З цього навчального року з першого класу почнеться також вивчення історії. Нова концепція викладання пропонує об’єднати історію України із всесвітньою, щоб учнівство вивчало цю науку комплексно, шукало на уроках відповіді на питання “Ким ми є?”, а не просто запам’ятовувало факти й дати.
Офіцери безпеки та новий омбудсмен
Перші офіцери безпеки з’явилися в прикордонних та прифронтових школах України ще в січні 2024 року. До кінця року такі фахівці працюватимуть у двох тисячах закладах по всій Україні. Національна поліція України добирає їх з-поміж поліціянтів, а також цивільних осіб.
Офіцери безпеки будуть закріплені за кожною школою. Їхнє завдання – слідкувати за безпекою учнів, спілкуватися з екстреними службами, контролювати пропускний режим. А також сприяти національно-патріотичному вихованню та проводити профілактичні бесіди про булінг, кібергігієну та шкоду шкідливих звичок.
Для посилення безпеки в школах встановлять металодетектори (у закладах до ста учнів) та рамки безпеки (у більших за кількістю учнів), а офіцери безпеки матимуть планшети та бодікамери для фіксації всього, що відбувається у навчальному закладі впродовж дня.
У серпні завершується каденція першого освітнього омбудсмена Сергія Горбачова – людини, до якої звертались у випадках спірних освітніх ситуацій. Скажімо, щоб розібратися, чи мали право звільнити вчителя/-ку зі школи або відрахувати учня/-цю з класу. МОН оголосило про конкурсний добір нового омбудсмена. Відомо, що на цю посаду претендує 20 осіб. Дивно, що захищати права учнів, їх батьків та вчителів здебільшого збираються представники вищої школи. Зокрема, серед кандидатів є і доцентка кафедри управління в транспортній галузі Дунайського інституту Національного університету “Одеська морська академія” Анна Федоренко.
Нова програма – «Захист України»
Дівчата і хлопці вивчатимуть цей предмет разом, без поділу на групи та без різних тематичних планів.
Нова програма “Захисту України” передбачає, що учні 10–11-х класів спільно вчитимуть основи домедичної допомоги, вправлятимуться зі стрільби та управління безпілотниками, знайомитимуться з основними аспектами оборонної сфери України.
Учні й учениці матимуть один день на місяць, який повністю присвячуватимуть предмету. Для цього в громадах створюються міжшкільні осередки, які будуть оснащені всім необхідним.
Планують, що вчитель/-ка “Захисту України” викладатиме лише свій предмет (а не ще декілька за сумісництвом) і водночас матиме повну ставку.
Реформа профільної середньої освіти
У липні цього року був затверджений Державний стандарт профільної середньої освіти. Він передбачає, що учні 10–12-х класів навчатимуться за індивідуальними освітніми траєкторіями. З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме. Зокрема:
- на вивчення обов’язкових курсів / предметів у 10 класі передбачили 840 годин, в 11 – 630, у 12 – 420;
- на вивчення обов’язкових курсів / предметів за обраним профілем у 10 класі – 280 годин, в 11 класі – 315, у 12 класі – 420;
- на вивчення курсів / предметів за вибором у 10 класі – 140 годин, в 11 класі – 315 годин, у 12 класі – 420 годин.
В учбовому році 2024-25 років цей пілотний проєкт реалізуватиметься у 30 школах. Наступного учбового року їх кількість збільшиться до 150.
На зміну шкільним чатам прийде «Мрія»?
У вересні 2024 року відбудеться запуск освітнього застосунку “Мрія”.
Для учнівства в застосунку буде цифровий освітній документ Мрія-ID, бібліотека контенту, план дня тощо. У вчителів буде змога виставляти оцінки, давати зворотний зв’язок учням, відмічати відвідування, додавати домашні завдання, планувати робочий день, спілкуватися з батьками в чатах. Батьки зможуть легше і швидше залучатися в навчання дітей, а також дізнаватися про їхні досягнення і сильні сторони.
Питання, питання, питання
Освітяни жваво обговорюють зміни, як постійно відбуваються в українських школах.
Одне з найбільш дискусійних питань – питання про підтримку вчителів-новаторів. Бо поки уся реформа шкільного навчання тримається виключно на їх ентузіазмі. Немає сучасного обладнання, а для введення поглиблених курсів за вибором школярів без нього ніяк. Немає також повного комплекту оновлених підручників для всіх класів. Коли обладнання та підручники надійдуть до шкіл – у міністерстві не кажуть.
Інформація електронного вигляду у застосунку «Мрія» проблему не вирішить – не всі діти мають достатньо потужні, з великим обсягом памʼяті, смартфони. На це теж не зважили у МОН…
