На кордоні з Молдовою в Бессарабській громаді розташувалося квітуче маленьке село Прикордонне (колишній Малоярославець Перший). Воно було засноване німецькими колоністами 210 років тому, в 1814 році. А у 1946-му тут з’явилися молдавани — їх переселили у зв’язку зі створенням військового полігону з сіл Фрумушика і Зурум (Новопавлівка). У суботу перед Великоднем на підводах у Прикордонне заїхало 67 молдавських родин.
На подвір’ї справжньої господині
Молдавани славляться своїми талантами, традиціями, гостинністю і національною кухнею. Бессарабський відділ культури разом з місцевою громадськістю вирішили показати цю неповторну культуру через гастрономічну подорож у Прикордонне.
Сонячним осіннім ранком ми приїхали до подвір’я Олени Бойнічан, яка народилася на півночі Молдови, а заміж вийшла за молдаванина з Прикордонного. У дружній родині народилося двоє синів та донечка. Чоловік зараз на заробітках, а Олена створює неймовірну красу вдома, вирощує гранати, робить ігристе вино, смачну бринзу та розводить домашню живність.
Вона — справжня господиня. Перед будинком квітнуть клумби, серед яких ховаються садові фігурки у фольклорному стилі, зроблені Оленою, і, звичайно, є вулична лава, вкрита домотканою ковдрою.
Бринза і шкварки — дует до мамалиги
Гостей зустрічали хлібом-сіллю, ігристим домашнім вином та запальним молдавським танцем від народного колективу з Бессарабського «Талісман».
Знайомство з молдавською кухнею проходило в чотирьох локаціях. І почали, звичайно, з традиційної національної страви – мамалиги. Олена із помічницями показала майстер-клас з її приготування у великому казані на відкритому вогні.
Мамалига увійшла в побут молдаван ще з кінця сімнадцятого сторіччя, і сьогодні традиційний стіл в молдавській родині неможливо уявити без цієї страви. Молдавани ласкаво називають її мамалігуце. Солона бринза і шкварки – ось дует, який чудово доповнює мамалигу.
«Галушті» розміром з мізинчик
бринза за родинним секретом Олени Бойнічан
У другій локації гостей запросили в альтанку на дегустацію голубців — сармале, де пані Олена поділилася рецептом своєї бабусі. Цікаво, що в цьому селі є унікальна традиція: перед приготуванням голубців жінки стають в коло і починають «чуітул» — гучно кричати, а господиня частує усіх вином. Це робиться для того, щоб мешканці села розуміли, що починається кручення голубців, чи по-місцевому «галушті».
Бабуся Олени робила голубці так – брала капустяне листя з бочки, бланшувала, щоб воно було м’яке. Для начинки цибулю і моркву різала дрібно, обсмажувала і додавала рис і рублене м’ясо. Головне — додати у начинку любисток, по-молдавськи «леуштян». Саме він надає голубцям особливого смаку. Дуже важливо і наскільки маленькими виходять голубці — бабуся крутила їх розміром з мізинчик і навчила цього Олену. До речі, молдавани вважали готовою до заміжжя ту дівчину, яка вміла готувати сармале.
Плацинди мають бути дуже тонкими
так роблять справжні молдавські плацинди
Третя локація була на кухні, де подруга господині Елла готувала плацинди. Для них замішується туге, але еластичне тісто з борошна, води, солі. Тісту дають відпочити 20 хвилин. Готують начинку. Елла натерла бринзу, змішала з жовтками, додала кріп і зелену цибулю. Потім почалося найцікавіше – витягування тіста. Тут дійсно потрібен досвід, адже чим тонше тісто, тим смачніша плацинда. Потім додається начинка і загортається у вигляді конверта. Смажать плацинди на розпеченій сковороді до золотистого кольору.
У молдавському погребі є все!
Ну і які ж гостини у селі без відвідування погреба, повного консервацією, бочками з вином і з домотканими ковдрами? Саме тут Олена показала, як робиться молдавська бринза за її сімейним рецептом.
— Секрет приготування простий: на десять літрів овечого молока обов’язково треба додати ложку терпіння, щіпку поваги, склянку часу і дві склянки любові, — пошуткувала господиня.
Читайте також: Плацинди, курбан, мамалига і не тільки: 8 закладів в Одесі, де можна скуштувати бессарабську кухню
Родинним секретом вона не поділилася, а бринза в Олени виходить дуже смачна. Але завершальний етап продемонструвала — коли готова суміш викладається на марлю, міцно загортається і кладеться під прес.
Усі страви гості запивали смачним домашнім вином, білим і червоним, яке також зробила Олена Бойнічан. А закінчилася гастрономічна подорож запальним хоро, яким підтвердили прислів’я «Де танцюють молдавани, там земля тремтить роками».
Рецепт мамалиги
Звичайні пропорції для щільної мамалиги: на два літри води — одна чайна ложка солі, одна столова ложка олії і один кілограм кукурудзяного борошна.
У великому казані воду довести до кипіння, додати сіль і поступово почати всипати кукурудзяне борошно. Насипати треба тонкою цівкою, постійно перемішуючи дерев’яною лопаткою. Варити на тихому вогні 25-30 хвилин. Зняти з вогню і залишити на 5 хвилин. Вирівняти поверхню і перевернути казан на дерев’яну дошку. Трохи дати постояти і тільки потім підняти казан.
Молдавани ріжуть мамалигу вовняною ниткою. Подавати зі свіжосмаженими шкварками та тертою бринзою.
Читайте також:
