Пам’ятаю, у дитинстві ми разом з батьками йшли через Довгий бульвар, який поділив великий проспект Ізмаїла на дві частини. Мені завжди подобалося обирати шлях цієї прогулянки по парку: або вздовж дороги, або посередині, де з обох боків височіли дерева. Я ці прогулянки дуже любила.
Нагадаємо, в Ізмаїлі оголошено жалобу: святкування Дня міста скасували
Літнім ранком ми обов’язково зустрічали поливальну машину, яка розбризкувала воду на рослини, а на великих квадратах плитки залишалися мокрі сліди. У безлічі струмків утворювались маленькі веселки, які робили святковим і яскравим кожний звичайний день.
Далі ми проходили вздовж Міського парку навпроти собору. Тут обов’язково зупинялися, щоб помилуватися величезним циферблатом, розташованим на дзвіниці. Я завжди пишалася цією архітектурною перлиною Придунав’я.
Міський сад за ажурною кованою огорожею здавався таємничим місцем, де кожне дерево мало свою історію, — це підтверджували таблички біля рослин. Пізніше дізналася, що тут посаджені рідкісні рослини, які спеціально привозили для висадки у цьому саду.
На своєму шляху неподалік від собору не оминали величезний дуб, який я, маленька, завжди оббігала по колу, а потім долонями торкалася його поцяткованої доріжками кори. У цій частині міста мама завжди звертала мою увагу на архітектуру старого Ізмаїла.
Потім за традицією ми прямували на морський вокзал до Дунаю. Тоді я не розуміла, чому «морський», адже місто розташоване біля річки.
Цього воєнного року в останню суботу місяця Ізмаїл відзначає поважну дату — 434-ту річницю від Дня заснування. Щороку воно дорослішає, стає зрілим, як і людина. Але водночас залишається ошатним, привабливим і затишним. Це, зокрема, й тому, що містяни дбають про нього. Ізмаїльці справді люблять своє місто. Коли до нас приїжджають гості, то завжди захоплюються його чистотою та благоустроєм, а мешканці із задоволенням приймають цю похвалу.
Читайте також: Зранку росіяни масово атакували Ізмаїл: зруйновано житлові будинки, є загиблі та поранені
З початком повномасштабної війни серце Ізмаїла б’ється з тривогою про наших військових, які відстоюють свободу та незалежність України.
Напередодні Дня міста, в ніч на 27 вересня, ворог атакував дронами Ізмаїл, завдавши шкоди цивільним будинкам, і на жаль, забравши життя мирних мешканців.
28 вересня в місті планувалися благодійний концерт, благодійний ярмарок у парку біля пам’ятника Кобзарю, традиційна регіональна виставка художників Придунав’я «Буджацька палітра», а також відкритий чемпіонат з волейболу. Але. Заходи скасовано. Найважливіше зараз — підтримувати один одного і єднатися задля перемоги.
Цікаві факти
- У 1892 році в Ізмаїльському порту побудована трьохсотметрова набережна з пристанями для іноземних та вітчизняних торгових суден.
- На початку 1900-х років Ізмаїл став важливим центром рибного промислу. Солона риба та ікра з міста активно продавалися в Молдавію, Австрію, Польщу, а також в Одесу та інші регіони. Покупці приїжджали на місця лову та самостійно солили свіжу рибу.
- У 90-х роках XIX століття в Ізмаїлі діяло 30 заводів, серед яких 15 цегляних та 11 черепичних, а також підприємства з виробництва свічок, мила, сала та пива.
- У 1891 році приватним підприємцем побудовано перший водопровід.
- А от каналізації не було ще в 1919 році. Проте в місті вже існувало електричне освітлення.
- У 1834 році в місті побудована перша міська лікарня і відкрита аптека.
Підземне місто
Великий інтерес викликають підземні лабіринти в старій частині та центрі Ізмаїла. Деякі підземні ходи є добре збереженими цегляними конструкціями з висотою стелі до двох метрів. За однією з версій, один із найдовших тунелів вів із фортеці до центральної частини міста.
Основою підземного Ізмаїла є церковно-монастирські підземелля, які дозволяли безпечно пересуватися між церквами. Входи та виходи залишалися в таємниці, а єдина карта маршрутів, що зберігалася в Єпархіальному управлінні, сьогодні вже втрачена. Нині всі відомі входи замуровані.
Читайте також:
