Ключові моменти:
- В Україні прострочені продукти офіційно вважаються відходами та підлягають утилізації
- Часто їжа псується через помилки у викладці товарів і прогнозуванні попиту
- Держава планує розвивати систему food banking для передачі продуктів нужденним
- Експерти попереджають про ризики контролю якості та зберігання такої їжі
Журналістка «Одеського життя» проаналізувала українське законодавство щодо безпечності харчових продуктів та поводження з відходами. Йдеться про дані меморандуму про розвиток системи food banking, підписаного у 2026 році. Також вона поспілкувалася з експертками з Одеського національного технологічного університету.
Фахівчині ОНТУ пояснили, чому супермаркети накопичують прострочені продукти та які зміни може принести нова система передачі їжі вразливим категоріям населення.
Пропозиція має дорівнювати попиту
Це одне з головних правил, за яким повинна працювати сучасна торгівля. Але його дотримання потребує системної роботи та серйозних розрахунків: скільки і яких продуктів харчування може бути продано в тому чи іншому супермаркеті. Якщо ж у магазині прорахувались, товари залишаються на полицях, протерміновуються і мають бути вчасно утилізовані.
– У законодавстві України, зокрема законі 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», не передбачено алгоритму дій з протермінованою харчовою продукцією, – зазначає завідувачка катедри харчової хімії, експертизи та біотехнології ОНТУ, докторка технічних наук Антоніна Капустян.
Вона зазначає, що виробники харчової продукції, яку відносять до категорії швидкопсувної, зобов’язані коректно наносити термін придатності «вжити до» на пакування, щоб чітко визначити, коли саме цю продукцію вже не можна буде вживати.
– Було б добре, якби виробники вказували не лише дату, а ще й час, – пояснює пані Капустян. – Адже, наприклад, молочна продукція має термін споживання п’ять діб. Поки її довезуть із підприємства до складу, потім до магазину, термін придатності може виявитись майже вичерпаним.
Тобто, якщо вказано час – вжити до 22-ї години, прибирати її з полиць вже з ранку не потрібно. Продукція ще матиме шанс бути придбаною. І ця практика, за словами експертки, стає все більш поширеною. Якщо в супермаркеті є кулінарія, фасовані страви, на них дата і час безпечного споживання мають бути вказані обовʼязково.
Якщо ми говоримо про продукти, які не є швидкопсувними – крупи, цукор, борошно, то їх термін придатності може бути переглянутий після перевірки якості. Якщо вона не погіршилась, враховуючи усі ризики, продукти можуть бути придатними до вживання.
Першим прийшов – першим пішов
Товар, який надійшов на склад раніше, має першим потрапити на полицю. На думку фахівчині, саме нехтування цим правилом і породжує прострочене. Наприклад: привезли нову партію йогуртів і поставили їх прямо перед тими, що вже стояли. Покупець бере з краю – тобто свіжі. Старі залишаються позаду і тихо очікують закінчення терміну придатності. Саме так і з’являються прострочені товари – не через злий умисел, а через банальну недбалість при викладці.
Якщо термін придатності все ж минув, дорога у продукту одна. За українським законом про управління відходами (№ 2320), прострочена їжа автоматично стає відходом. Викинути її в смітник не можна. Віддати тваринам теж заборонено. Вивезти її мають лише спеціалізовані компанії з ліцензією на утилізацію.
У Європі до цього питання підходять практичніше. Прострочені продукти не знищують, а переробляють:
- використовують для генерації теплової енергії
- використовують для виготовлення добрив
- використовують для виробництва кормів для тварин
Чи заплановані зміни на краще?
У березні 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України підписало меморандум з Українською федерацією банків продовольства. У ньому держава і громадські організації домовилися разом боротися з харчовими втратами і допомагати тим, хто потребує їжі. Йдеться про розвиток системи food banking: продукти, ще придатні до споживання, але вже не можуть бути проданими, замість утилізації передаватимуть людям, які цього потребують. Така система давно працює в країнах ЄС, і тепер до неї рухається Україна.
Щороку в Україні утилізують близько 2,7 мільйона тонн харчових продуктів, значна частина яких ще придатна до споживання. Водночас мільйони людей потребують продовольчої підтримки. Саме тому банки продовольства тепер розглядають не як благодійність, а як частину державної політики.
Продукти з терміном, що добігає кінця, планують передавати ВПО та іншим вразливим групам населення. Але як саме це працюватиме – поки відкрите питання.
– Згідно із цим меморандумом, продукти з терміном споживання, що закінчується, передаватимуть ВПО (внутрішньо переміщеним особам. – ред.) та іншим соціально незахищеним верствам населення, – каже професорка катедри маркетингу, підприємництва та торгівлі ОНТУ, докторка економічних наук Натела Кордзая. – Але самого механізму, як це відбуватиметься, я ще не бачила. Його мають розробити.
Вона зауважує, що, можливо, з’явиться система продовольчих карток, як роблять у Сполучених Штатах та Франції. Це дозволяє оперативно перерозподіляти продукти, які вже на межі закінчення терміну споживання, тим, хто потребує підтримки. Або треба буде удосконалити систему знижок, яка спроможна привернути більшу увагу покупців до тих товарів, яким загрожує подальша утилізація.
Ризики нововведення
Але в мене як у споживача виникає багато питань, на які поки що немає відповідей. Чи буде продукція, призначена для передачі вразливим верствам населення, безпечною? Хто це перевірятиме і контролюватиме?
Бо через постійні відключення світла та інші ризики недотримання умов зберігання, як от знаходження на прямих сонячних променях, зберігання без холодильника, харчові продукти псуються задовго до закінчення терміну придатності.
Крім того, частина нужденних може сприймати отримання продовольчих карток чи наборів як психологічне приниження. Ніби це робить з них людей другого сорту.
ВПО та малозабезпечені і без того знаходяться у непростому морально-психологічному стані. Поява ще однієї категорії розподілу, найімовірніше, цей стан не покращить.
Залишається очікувати, які саме форми функціонування продовольчих банків запропонують населенню. І подивитись, як до цього поставляться люди.
Читайте також:
