Свята Трійця: що символізує цей день
День Святої Трійці вшановує одну з найважливіших подій для християн – зішестя Святого Духа на апостолів.
Це сталося на 50-й день після Воскресіння Ісуса Христа. Того дня група апостолів зібралася на горі для молитви, коли на них зійшов Святий Дух у вигляді вогненних язиків. Після цього вони отримали дар проповідування й змогли говорити мовами різних народів. Завдяки цьому апостоли розійшлися по світу нести Слово Боже.
Перед цим святом відзначали Вознесіння Господнє, під час якого Ісус Христос дав настанову йти і проповідувати всім народам, хрестячи їх в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Уже після П’ятидесятниці апостоли свідчили своєю вірою, проповіддю та хрещенням про істинність існування Святої Трійці.
Назва «Трійця» пов’язана з уявленням про триєдність Бога: Бог Отець, Бог Син і Святий Дух.
Саме в цей день почала своє існування новозавітна церква — Тіло Христове, в якому Христос є главою, а віруючі – членами, об’єднаними Святим Духом. Тому П’ятидесятницю вважають днем народження церкви.
Свято Трійці було офіційно затверджене в 381 році на II Вселенському соборі в Константинополі.
Чому Трійцю називають Зеленим неділею
У народі Трійцю називають Зеленим святом або Зеленою неділею, оскільки це свято поєднало християнську віру з дохристиянськими традиціями. Саме в цей час наші предки завершували весняний цикл і вітали початок літа, прикрашаючи оселі гілками дерев і зеленню, вшановуючи предків та прохаючи природу про врожай.
Ці звичаї переплелися з церковними, і тепер прикрашання домівок зеленню символізує оновлення, життя і дію Святого Духа.
Що можна робити на Трійцю
Українські традиції святкування Трійці багаті й колоритні, поєднують церковні обряди з народними звичаями:
- напередодні Трійці, у Троїцьку батьківську суботу, згадують померлих родичів, відвідують кладовища й замовляють поминальні служби;
- також напередодні свята храми й двори прикрашають зеленими гілками дерев (у когось – липою, в інших – кленом чи навіть дубом), травами й квітами. Ця зелень символізує животворну силу Святого Духа і розквіт життя;
- у храмах під час святкової літургії освячують принесені зелені гілки, які потім зберігають протягом року як оберіг;
- у давнину українці на Трійцю плели вінки, молодь співала, водила хороводи та веселилася. Оскільки посту в цей день немає, можна накрити святковий стіл з різноманітними стравами;
- а ще колись у народі на це свято існувала традиція сватання. Вважалося, що заручини на Трійцю й весілля на Покрову (1 жовтня за новоюліанським календарем) принесуть подружжю щасливе життя.
Чого не можна робити на Трійцю
Як і в інші великі церковні свята, на Трійцю існують певні заборони, яких віруючі намагаються дотримуватися. У цей день не можна:
- виконувати важку фізичну працю, працювати на землі (копати, садити), шити, в’язати, прати;
- генеральне прибирання вдома також краще відкласти на інший день;
- забороняється сваритися, лаятися, проявляти ненависть. Рекомендується провести день у мирі й злагоді, уникаючи сварок, образ і негативних емоцій;
- не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує;
- і, як у будь-який інший день, церква забороняє будь-які ворожіння.
Читайте також: Якими церковними календарями сьогодні користуються основні церкви в Україні: у чому їхня різниця.
