Сколіоз заведено вважати дитячим захворюванням, але воно може завдати чимало проблем і дорослим пацієнтам. Чому виникає сколіоз у зрілому віці та чи можна зупинити його розвиток, розповів ортопед-травматолог вищої категорії Юрій Шимон.
Яким буває сколіоз?
Сколіоз — це викривлення хребта в правий або лівий бік відносно осі. Найчастіше до подібної деформації схильні грудний і поперековий відділи хребетного стовпа. Здебільшого сколіоз виникає ще в дитячому та юнацькому віці, і нерідко хвороба припиняє свій розвиток із закінченням процесу росту, не призводячи до серйозних наслідків і представляючи більше естетичний дефект.
Але в низці випадків патологія здатна прогресувати, спричиняючи деформацію всього хребетного стовпа, зміну форми грудної клітки і таза, а також порушення роботи внутрішніх органів. Зокрема, можуть виникати проблеми з дихальною та серцево-судинною системами, опущення нирок і збої в їхній нормальній роботі.
Якщо сколіоз уперше розвивається вже в дорослому або літньому віці, внаслідок хронічних захворювань, остеопорозу та вікових змін хребта, його називають дегенеративним. Частіше від сколіозу страждають жінки.
Чому виникає сколіоз?
У більшості випадків точна причина розвитку сколіозу невідома. Вважається, що викривлення хребта стає результатом поєднання генетичних і зовнішніх чинників. Спадкова схильність може проявитися під час статевого дозрівання і швидкого росту організму або пізніше, внаслідок травми, гострого вірусного захворювання, хірургічного втручання.
Також причиною виникнення деформації хребта можуть стати слабкість м’язів або зв’язок, порушення обміну речовин, аномалії розвитку опорно-рухового апарату, плоскостопість, новоутворення, що стискають нервові закінчення в спинному мозку, та аутоімунні захворювання, що руйнують кісткові структури (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак).
Додатковими факторами ризику вважаються сидячий спосіб життя, недостатні або надмірні фізичні навантаження.
Основні симптоми сколіозу
Прояви сколіозу залежать від ступеня деформації хребта та стадії захворювання. На початкових етапах розвитку недуги її ознаки майже не видно. У положенні стоячи може бути помітна легка асиметрія плечей, сосків, лопаток, трикутників талії (вільний простір між талією і опущеними руками людини).
У міру прогресування сколіозу симптоми стають більш помітними. У пацієнта з’являється сутулість, змінюється хода. Грудна клітка деформується, ребра з одного боку западають, а з іншого виступають уперед, зміни також зачіпають шию і тазову область. У важких випадках одна нога здається довшою за іншу за рахунок перекосу таза. Пацієнт скаржиться на біль у спині, який стає сильнішим після тривалого перебування в стоячому положенні, під час фізичного навантаження. Дегенеративний сколіоз зазвичай також супроводжується ниючим болем у попереку або шиї, головними болями, скутістю в м’язах.
Значне викривлення хребта загрожує дискомфортом у грудях, порушенням дихання і серцевого ритму, проблемами з травленням, запальними процесами в сечостатевій системі.
Як лікувати сколіоз
травматолог Юрій Шимон
Лікуванням сколіозу зазвичай займається ортопед-травматолог або лікар-вертебролог. Для підтвердження діагнозу фахівець проводить огляд пацієнта в положенні лежачи, сидячи і стоячи, вимірює довжину рук і ніг, визначає м’язовий тонус, рухливість хребта і суглобів.
Лікування сколіозу в дорослих має бути комплексним: призначають спеціальні вправи, фізіотерапевтичні процедури, мануальну терапію, лікувальний масаж, вживання вітамінів, харчових добавок, у разі болю в спині — знеболювальних препаратів, спазмолітиків. Іноді рекомендовано носіння ортопедичного корсета.
Якщо сколіоз розвинувся внаслідок травм, різної довжини ніг, плоскостопості або інших чинників, важливо спочатку усунути причину викривлення. Так, у разі вкорочених кінцівок це може бути спеціальне взуття або устілки.
Хірургічне лікування сколіозу виконується на останніх стадіях захворювання. Це крайній захід, до якого вдаються, якщо консервативні методи не зупиняють розвиток хвороби.
