Але тактика ворога не спрацювала. Україна не злякалася, зіпсувавши всі плани агресора на «бліцкриг». І «Мангуст» так і не спромігся здійснити свій вирішальний стрибок та смертельною хваткою впитися зубами в тіло України.
Незважаючи на всі невтішні прогнози з боку закордонних військових експертів і політиків напередодні російського вторгнення, наша країна вистояла! Вистояли і вони – оборонці півдня, яких сьогодні за правом можна вважати героями Примор’я та українського степу!
До нападу готувалися заздалегідь
Так, оборона Одеси – це вже історія. І, на щастя для всіх нас, добра історія. А якщо казати мовою фактів, то рішення щодо початку широкомасштабного вторгнення не виникло в голові російського військово-політичного керівництва зненацька вранці 24 лютого. Вони до цього тривалий час готувалися. Готувалися до зустрічі ворога й українські військові. Так, не хотілося, звісно, вірити, що це обов’язково станеться. Адже розпочати таку бійню у центрі Європи в ХХІ столітті – це тяжкий злочин та повне безглуздя. Але факти та розвіддані свідчили про те, що у РФ тривають певні підготування до акту агресії і на різних напрямках вона нарощує свій бойовий потенціал біля нашого кордону.
У зв’язку з цим вже на початку січня 2022 року тодішнім головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним і Генеральним штабом військове керівництво на місцях було зорієнтовано на те, щоб розпочати інтенсивну підготовку до імовірної російської агресії з урахуванням особливостей регіону. А особливість Одещини загальновідома – вона розташована на чорноморському узбережжі. Тож загрозу висадки ворожого морського десанту в жодному разі не можна було відкидати.
Читайте також: Росія хотіла захопити Одесу за перші три дні війни – генерал Марченко
Техніка у портах, мінування та макети гармат
Як пізніше згадував на той час командувач оперативного командування «Південь» Герой України генерал-майор Андрій Ковальчук, одразу після цього разом із групою офіцерів була здійснена оперативна польова поїздка. Зокрема, на гелікоптері вони облетіли майже все узбережжя Чорного моря. Завдяки цьому вдалося визначитися зі всіма доступними для висадки ворожого морського десанту ділянками. Їх було зафіксовано понад п’ятнадцять, і на кожній ворог міг висадити як мінімум одну батальйонну тактичну групу. Згодом було затверджено замисел протидесантної оборони чорноморського узбережжя та відпрацьовано бойове розпорядження командиру підпорядкованої 28-ї окремої механізованої бригади щодо планування оборони. Підключилися також бригада морської піхоти та прикордонники.
А вже наступним кроком у цьому напрямку стали практичні заняття. Підрозділи механізованої бригади були приведені у бойову готовність «Повна». Причому до занять залучався весь особовий склад бригади, зокрема її механізовані та танкові підрозділи, які на техніці за допомогою тралів зайшли в порти Одещини та зайняли оборону. У відповідних районах також було розгорнуто артилерію, зайняли свої позиції резервні підрозділи.
Також були розроблені та затверджені плани розосередження запасів боєприпасів, ПММ та інших матеріально-технічних засобів, які, перед початком російського вторгнення, були завчасно вивезені з баз і арсеналів до інших місць та в такий спосіб виведені з-під можливих ударів противника.
Підключилися до роботи місцева влада та правоохоронці. Приміром, місцевою владою було вирішене питання щодо виготовлення протитанкових їжаків та засобів введення противника в оману, зокрема макетів гармат. Був налагоджений процес і щодо виділення матеріальних засобів для зведення блокпостів.
Ще на тему: Визволення Херсонщини: чому це була одна з найуспішніших операцій ЗСУ
Ворог цього не очікував
Він сподівався, що у нас всюди пануватиме безлад. В той же час ще до 24 лютого оборонцями півдня було встановлене інженерне загородження на морському узбережжі, а на базі різних військових частин забезпечення Одеського гарнізону сформовані батальйонні та ротні тактичні групи, які з перших днів війни взяли на себе основний тягар щодо оборони міста.
А коли росіяни здійснили свій підступний напад, було створене Об’єднане угруповання військ «Примор’я», склад якого був посилений БТГ окремої десантно-штурмової бригади та окремою бригадою морської піхоти.
А вже у перші години агресії ворог завдав ракетних і авіаційних ударів по військовому аеродрому, арсеналу ВМС, стартових позиціях Повітряних сил, позиціях українських прикордонників, по Очакову і острову Зміїний. А війська ОУВ «Примор’я», яке очолив генерал-майор Андрій Ковальчук, розпочали бойові дії для відбиття наступу противника та ведення протидесантної оборони.
Як зірвали висадку російського десанту в Одесі
На щастя, з перших годин вторгнення у ворога все пішло не за планом. І він так і не спромігся висадити морський десант та захопити Одесу та чорноморське узбережжя… Це, зокрема, сталося завдяки тому, що з першого ж дня війни оборонці півдня розпочали мінування урізу води та берегової лінії узбережжя. А вже ввечері 25 лютого в районі населеного пункту Коблеве підрозділом механізованої бригади була знищена ворожа ДРГ, яка намагалася здійснити десантування на берег на малому швидкісному катері для підготовки місця висадки своїх штурмових груп. Тоді втрати противника склали близько 25 осіб.
У подальшому російське корабельне угруповання кілька разів виходило на рубіж висадки десанту, де на відстані близько 11 кілометрів розгорталося у бойовий порядок. Опрацьовуючи ділянки своєї імовірної висадки, корабельна артилерія ворога неодноразово гатила по берегу та урізу води. Вони хотіли знищити наші інженерні загородження та розмінувати місцевість. Неозброєним оком можна було спостерігати за цілою армадою ворожих кораблів у морі. Але, як кажуть, українські воїни теж в боргу не залишалися. Наші сили ВМС у морі, ракетні війська і берегова артилерія відкривали вогонь по ворожих кораблях із реактивних систем залпового вогню «Град» та «Ураган», зі ствольної артилерії, протикорабельного комплексу «Нептун». У підсумку було уражено російський фрегат «Адмірал Ессен», потоплено флагман чорноморського флоту «Москва», а пізніше і звільнено від окупації острів Зміїний.
Під натиском мужніх оборонців півдня ворог був вимушений відмовитися від своїх планів щодо висадки морського десанту та відійти від українського узбережжя на відстань від 150 до 200 кілометрів. Але, напевно, якби російським загарбникам вдалося захопити Миколаїв, перейти на правий берег Південного Бугу та пробити собі сухопутний коридор на Одесу, вони би все-таки здійснили спробу висадки морського десанту. Але цього не сталося завдяки мужності оборонців Миколаївщини.
В’ячеслав ДІОРДІЄВ
