«Куточок Костанді» – так називається одна з експозицій Кав’ярні-музею «Стара Одеса». Серед робіт майстра – його незакінчений етюд, з яким і пов’язана загадкова історія.
Хто це у сукні з бантом?
Про «Стару Одесу» – гостинну кав’ярню-музей, що нещодавно відкрилась в Одесі, «Одеське життя» вже розповідало своїм читачам.
Якщо про музейні таємниці, то тут майже кожний автентичний експонат зберігає якусь свою таїну. Але ж цей етюд Кіріака Костанді…
Етюд до картини «Світла хмара», що зберігається у Музеї-кафе «Стара Одеса»
Ми бачимо на полотні дерева та лише частину сукні з бантом. Самої героїні ще не має, бо ж етюд незакінчений.
Петро Манелис
Засновник «Старої Одеси» Петро Манелис розповідає, що цей етюд був зроблений Костанді до своєї картини «Світла хмара». Сама картина виставлялась (і неодноразово!). Про це є згадка у «Ниві» – популярному щотижневому журналі середини XIX-початку XX століття з додатками (журнал – теж експонат «Старої Одеси»).
А де сама картина Костанді?
Петро показує мені цей журнал за 1910 рік. А ще демонструє не менші цінний експонат музею, пов’язаний з полотном «Світла хмара». Це світлина (звісно, чорно-біла), де ми можемо побачити саму картину. Садиба, квіти, дві молоді жінки бавляться з маленькою дитиною. Тиша, спокій, радість… А ту світлу хмаринку майже не розгледіти.
Світлина картини «Світла хмара», зроблена К.Костанді
У чому цінність цієї світлини? Її зробив сам Костанді.
А де ж сама картина? Як розповідає Петро Манелис, її свого часу (1910-ті роки) купив відомий промисловець та колекціонер А.Анатра. Потім він вивіз її за кордон.
Що далі? А далі «просто»:
– Місцеперебування картини «Світла хмара» не відоме. Її сліди зникли, – додає Петро.
Тож і можемо ми тепер лише придивитись до деталей незакінченого етюду до картини та побачити її лише на чорно-білій фотографії…
Справжня знахідка і велика радість
Але ж це ще не все. Могли ми й етюд, і фотографію не побачити, якби не одна загадкова історія, яку розповів Петро Манелис.
– Сама картина була вивезена за кордон, етюд залишався в сім’ї Костанді. Комусь щось з робіт дарувалось. А коли почались важкі часи, сім’я вимушена була щось і продавати.
Так – дуже по-різному – складалася доля робіт Костанді…
– Щодо цього етюду до картини «Світла хмара», то тут ціла історія… Він, як і фото самої картини, що зробив Костанді, довгі роки пролежали серед різних речей і дрібниць в гаражі одного одесита. Він не знав, хто автор цього незакінченого етюду та фотографії самого полотна.
Одного разу мені показали й етюд, і світлину. Я одразу згадав ілюстрацію в «Ниві». Потім зі знайомим мистецтвознавцем ми все побачене зіставили. Це була справжня знахідка і велика радість! Я придбав в того одесита і незакінчений етюд Костанді до «Світлої хмари», і фотографію «зниклої» картини, яку зробив сам художник (на зворотній стороні фотографії печатка з прізвищем Костанді), – розповідає Петро.
Світлина картини «Світла хмара» у журналі «Нива» 1910 р.
…Завітаєте у кав’ярню-музей «Стара Одеса» – придивіться до давнього етюду і старої світлини, які завдяки колекціонеру отримали своє друге життя.
Такі вони – музейні таємниці…
До речі, нагадаю, що в Одесі є пам’ятник Киріаку Костанді. Він теж немов трохи «сховався», бо знаходиться не вулиці, а у дворі дома на Пастера, 44.
Фото авторки
