«Мікічета», «гізлимя», «плачинди» — це три назви однієї страви родом із Одеської Бесарабії. Сьогодні вкотре торкнемося кулінарної теми та здивуємо вас особовою стравою.
Жителі півдня Одещини вже посміхнулися і зрозуміли, що йдеться про одну й ту саму страву, яку болгари, гагаузи та молдавани називають по-різному, але готується вона однаково. Пропоную приготувати її за рецептом Олени Волкової родом із села Рівне Тарутинської громади та її доньки Софії.
— Мешканці Бессарабії багато працюють, отже їдять не лише смачну, а й ситну їжу. Тому на сніданок у моїй болгарській родині бабуся, потім мама, а тепер вже і я готуємо мікічету, — каже Олена.
Інгредієнти для мікічети
Інгредієнти для приготування тіста:
- 500-600 г борошна;
- 1 яйце;
- 1 склянку води;
- сіль.
Інгредієнти для приготування начинки:
- 200-300 г овечої бринзи;
- 2 яйця.
Процес приготування мікічети
Олена Волкова та донька Софія
Спочатку замішуємо тісто. До борошна додаємо воду, яйце та сіль до смаку. Вимішуємо руками. Воно має вийти не дуже м’яким, але й не твердим. Тісто розрізаємо на дрібні шматочки, з яких робимо кульки і залишаємо їх відпочити на 5-7 хвилин.
Навчитися місити тісто, робити з нього кульки, а потім ще й рівномірно їх розкатати качалкою — це перше завдання і головний урок для бессарабської невістки. Якщо не вмієш це робити, про заміжжя можеш і не думати. Але Олена цей урок пройшла давно і сміливо орудує качалкою. Вона вже розкотила тоненькі коржики і готує начинку.
Тут все просто – натираєш на тертці шматок бринзи та вимішуєш її із двома яйцями. На одну частину коржика помічниця Соня накладає начинку і закриває її другою частиною тіста. Виходять такі собі півсфери. І поки Соня закінчує свою роботу, мама вже починає смажити мікічета. Цей сніданок люблять усі – байдужих я не зустрічала. І, що дуже цікаво, він усіх повертає в дитинство, коли за обидві щоки уплітали гарячі та найсмачніші у світі мікічета, гізлимя чи плачинди.
